Акосмізм
Акосмі́зм — багатозначний термін:
1) Теологічне та філософське вчення, що ґрунтується на твердженні про нікчемність навколишнього світу.
2) Заперечення реальності фізичного світу як ілюзорного, несправжнього буття (в цьому значенні акосмізм часто ототожнюють зі спіритуалізмом).
Згідно з акосмізмом, світ не має самостійного буття поза Божеством. На думку Г. Гегеля, пантеїзм Б. Спінози суголосний акосмізму, оскільки Б. Спіноза вірить лише в Бога і стверджує: «Чим більше ми пізнаємо одиничні речі, тим більше пізнаємо Бога».
Акосмізм постає в новозавітних книгах, зокрема, в Об'явленні Івана Богослова протиставлено світ і Отця, минущість світу й вічність Божої любові: «Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любові Отцівської, бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва — це не від Отця, а від світу. Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!» (1 Івана 2:15-17).
Акосмізм сповна розкрився в індійській філософії (веданті, буддизмі); елементи акосмізму виявилися в гностицизмі, неоплатонізмі.
Література
- Попов В. Акосмічний бунт античного гнозису та проблеми сучасної західної ідентичності // Схід. 2010. № 5 (105). С. 116-119.
- Попов В. Ю. Чотири навігації давньогрецького духу // Філософські обрії. 2012. № 27. С. 13-24.
- Стрелкова А. Ю. Буддизм: філософія порожнечі. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2015. 408 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Харьковщенко Є. А. Акосмізм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Акосмізм (дата звернення: 2.05.2024).
