Акривія
Акри́вія (від грец. ἀκρίβεια — точність, ретельність) — принцип вирішення церковних питань із позиції точної відповідності рішення букві догмату, що застосовується у православ’ї. Акривія передбачає незмінність догматів віри. Принцип акривії означає, що всі питання, пов’язані з внутрішнім змістом віри, сутністю існування церкви як інституції, повинні вирішуватися відповідно до незмінної букви церковного віровчення. Натомість, питання ритуалів, зовнішнього боку релігійного життя, залежно від обставин може вирішуватися як відповідно до принципів акривії, так і згідно з принципом ікономії (відмови від точного виконання канонічних приписів у релігійній практиці з метою фізичного порятунку членів церкви).
У церковному праві (див. Канонічне право) поєднання акривії й ікономії є базовим методом правового регулювання. Поєднання акривії та ікономії можна вважати аналогічним до поєднання принципів законності й доцільності відповідно у праві. Вибір акривії або ікономії як методу правового регулювання залежить як від характеру питання, що підлягає регулюванню, так і від волі осіб, які здійснюють застосування норм церковного права.
Література
- Оборотов И. Г. Каноническое право как правовая система // Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія». 2012. Т. 11. С. 272–281. URL: http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/3039/Оборотов_И.Г._Каноническое_право_как_правовая_система.pdf.pdf?sequence=1&isAllowed=y
- Давыденков О. Догматическое богословие. Москва : Издательство ПСТГУ, 2013. 622 с.
- Оборотов І. Г. Поняття і особливості правової системи канонічного права // Молодий вчений. 2015. № 12.1 (27.1). С. 108–114.
