Акрополя музей
Акро́поля музе́й (грец. Μουσείο Ακρόπολης) — художній музей (гліптотека) у м. Афіни.
Відкрито 1874 в Акрополі; до 2009 функціонував у приміщенні, яке збудував 1865–1874 архітектор П. Калкас. Його створено для збереження артефактів, виявлених під час розчищення Акрополя від турецької забудови після звільнення Греції від османської неволі. Розширення музею було одним із кроків для збереження храмів Акрополя, реалізованих після доповіді ЮНЕСКО (1971), у якій констатували загрозу повного руйнування пам’ятки античної культури внаслідок забруднення повітря. На рішення про будівництво нового музею вплинули перемовини з урядом Великої Британії щодо повернення скульптур, вивезених на початку 19 ст. лордом Елджином. Уряд Греції провів 1976–2000 чотири конкурси на проект будівництва музею Акрополя. Як основу схвалено проект швейцарського архітектора Б. Чумі, за участі грецького архітектора М. Фотіадіса. 14.10.2007 будівництво завершено, однак відкрито музей лише 20.06.2009.
Нова будівля музею є трирівневим (не враховуючи цокольний поверх) скляним паралелепіпедом, розташованим біля південного підніжжя Афінського акрополя, загальною площею 25 тис. м2 і експозиційною 14 тис. м2. У музеї близько 4 тис. експонатів, переважно скульптури, від монументальних до рельєфних. До нового приміщення передали частину кераміки і бронзи, яку до цього зберігали в Національному археологічному музеї. Центральне місце в зібранні належить скульптурі з Афінського акрополя, а також частинам фризу Парфенону роботи Фідія. Крім великої колекції мармурової скульптури та скульптури з місцевого вапняку, представлено дрібну теракотову й бронзову пластику, а також кераміку.
Музей Акрополя має п’ять відділів: галереї «Схилів Акрополя», галереї архаїки, галереї Парфенону, колекції скульптури з Пропілеї (437–432), храмів Ерехтейона (421–410) і Ніки (427–423, за іншими даними 437–415) та постійної виставки скульптури «Від 5 ст. до н. е. до 5 ст. н. е.». У галереї «Схили Акрополя» зібрано артефакти, виявлені археологами навколо пагорбу Акрополя, на якому за часів античності були розташовані храми Діоніса й Асклепія, святилище Німфи, театр Діоніса, а також майстерні. У цій галереї експонують керамічні вироби, зокрема, декоративні вази, посуд. У галереї архаїки зібрано скульптуру від 7 ст. до н. е. до 479 до н. е. (480 Акрополь зруйнували перси). Тут, зокрема, представлено скульптури, які залишилися від першого, найдавнішого храму, та від другого, попередника Парфенону, так званого Гекатомпедона («Стофутовий»), спорудженого на початку 6 ст. до н. е. і зруйнованого 480 до н. е. під час греко-перської війни. Серед вотивної скульптури цього періоду в галереї є кілька кор, серед найвідоміших — «Кора у пеплосі» (530 до н. е.), «Кора Антенора» (525–510 до н. е.), «Хіосська кора» (близько 520 до н. е.) і «Кора з очима сфінкса» (500 до н. е.). Справжнім шедевром, виставленим у цій самій галереї, є Мосхофор (близько 570 до н. е.). Галерея Парфенону (храм збудовано 447–443 до н. е., архітектор Іктін і Каллікрат) розташована на третьому поверсі музею. У ній експонують фризи Парфенону: зовнішній, виконаний за канонами доричного ордеру, та іонійський, що оточував наос. Фриз довжиною 160 м і 1 м заввишки складається з 115 блоків і нараховує 378 фігур і деталей та 227 тварин, переважно коней. 50 м фризу експонує музей Акрополя, 80 м — Британські музеї, один блок — Лувр, інші фрагменти — музеї міст Палермо, Ватикану, Відня, Мюнхена, Копенгагена і Вюрцбурга. Із 92 метоп доричного фризу Парфенону збереглося 17, виконаних у техніці високого рельєфу. У музеї є оригінальний фрагменти скульптур Фідія: із північного фризу — «Вершники» і «Юнаки з вазами», східного фризу — «Посейдон, Аполлон і Артеміда». Один із найкращих експонатів музею — рельєфна плита з парапету храму Ніки, на якій зображено богиню, що розстібує сандалю на правій нозі. Каріатиди (кори) Ерехтейона було перенесено до музею через значні пошкодження, викликані кислотними дощами, крім однієї, представленої в Британському музеї, до якого вона потрапила серед інших шедеврів грецького мистецтва, вивезених лордом Елджином до Великої Британії 1801. У північному крилі першого поверху Галереї постійно діє виставка «Від 5 ст. до н. е. до 5 ст. н. е.» з експозицією вотивної та портретної скульптури класичного, еллінського і римського періодів. Серед скульптури класичного періоду рельєф «Меланхолійна Афіна» (близько 460 до н.е.); голова статуї Артеміди роботи Праксителя (330 до н. е.); голова статуї Олександра Великого (Македонського) (336 до н. е.), автор якої, імовірно, Леохар (або Лісіпп).
Література
- Ривкин Б. И. Античное искусство. Москва: Изд-во «Искусство», 1970.
- Греция: храмы, надгробия и сокровища / Пер. с англ. Москва: Терра, 1997. 168 с.
- Блаватський В. Греческая скульптура. Москва: Б.С.Г.-Пресс , 2008. 290 с. 357 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гончарова О. М. Акрополя музей // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Акрополя музей (дата звернення: 29.03.2024).