Аксельрод, Джуліус
А́ксельрод, Джу́ліус (англ. Axelrod, Julius; 30.05.1912, м. Нью-Йорк, США — 29.12.2004, м. Роквілл, США) — фізіолог і фармаколог. Лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини (1970).
|
Аксельрод, Джуліус (Axelrod, Julius) | |
|---|---|
| Народження | 1912 |
| Місце народження | Нью-Йорк (місто) |
| Смерть | 2004 |
| Місце смерті | Роквілл |
| Напрями діяльності | біохімія, фармакологія, фізіологія |
Життєпис
1949 почав працювати в Національному інституті психічного здоров’я в м. Бетесда (шт. Меріленд), де 1954 одержав докторський ступінь й очолив відділ фармакології. Спеціалізувався в галузі біохімічного механізму дії медикаментів і гормонів та в дослідженні залоз внутрішньої секреції; виявив механізми, що контролюють утворення і руйнування норадреналіну в нервових клітинах та основні шляхи його інактивації. Головною темою досліджень Дж. Аксельрода були амфетаміни — стимулятори нервової системи, схожі за дією з речовинами групи катехоламінів, які беруть активну участь у фізіологічних і біохімічних процесах в організмі. Роботи Дж. Аксельрода сприяли дослідженню причин психічних розладів та уточнили механізм дії психотропних речовин, які використовують для лікування шизофренії, маніакальних і депресивних станів.
1970 Дж. Аксельрод спільно з Б. Кацем та У. фон Ойлером став лауреатом Нобелівської премії з фізіології і медицини за відкриття, що стосуються гуморальних передавачів у нервових закінченнях і механізмів їх зберігання, виділення та інактивації. Серед інших нагород: премія Національного наукового фонду (1958), премія Міжнародного фізіологічного товариства (1961), Міжнародна премія Гайрднера (1967), премія за видатні наукові досягнення (Університет Джорджа Вашингтона, 1968). Учені звання та посади: член-кореспондент Німецького фармакологічного товариства, почесний доктор університету м. Чикаго, член Міжнародної організації з дослідження мозку, Американського хімічного товариства, Американського товариства з фармакології та експериментальної терапії, Американського товариства хіміків-біологів.
Праці
- Reduction in the Accumulation of Norepinephrine 3H in Experimental Hypertension // Life Science. 1966. № 5.
- Biochemical Pharmacology of Cathehol Amines and Its Clinical Implications // Transactions of the American Neurological Association. 1972. № 96.
Література
- Хухо Ф. Нейрохимия. Основы и принципы / Пер. с англ. Москва, 1990.
- Лауреаты Нобелевской премии. Москва, 1992.
- Фридман С. А. Евреи — лауреаты Нобелевской премии. Москва, 2000.
- Николлс Дж., Мартин А. и др. От нейрона к мозгу / Пер. с англ. Москва, 2008.
