Аксонометрія
Аксономе́трі́я (від грец. ἄξων — вісь і μετρέω — вимірювати) — один зі способів зображення просторових фігур на площині.
Фігура і вибрана прямокутна декартова система координат за допомогою паралельних проекцій проектуються на площину креслення. Залежно від способу проектування аксонометрія ділиться на паралельну і центральну.
Якщо напрямок паралельного проектування на площину креслення перпендикулярний цій площині, то аксонометрію називають ортогональною, або нормальною (прямокутною), в іншому випадку — косокутною. При ортогональній аксонометрії зазначають косинуси кутів нахилу координатних осей до площини креслення, які іноді наз. показниками спотворення.
Якщо два показники спотворення рівні, то аксонометрію називають диметрією; якщо рівні три показники — ізометрією; якщо всі показники спотворення різні — триметрією.
Основною теоремою аксонометрії є теорема Польке — Шварца, яка полягає в тому, що будь-який тетраедр може бути спроектований у плоский чотирикутник, подібний даному.
Аксонометрію через її наочність широко застосовують для створення малюнків у виданнях технічної літератури і в науково-популярних книжках.
Література
- Глазунов Е. А., Четверухин Н. Ф. Аксонометрия. Москва, 1953.
