Активи
Акти́ви (лат. activus — діяльний, дійовий) — власність фізичних та юридичних осіб у вигляді рухомого й нерухомого майна, землі, лісових угідь, запасів корисних копалин, інших цінностей, що мають грошову вартість і використовуються їх власниками для виплати своїх зобов’язань іншим фізичним чи юридичним особам.
Термін «активи» охоплює близькі за значенням поняття «засоби», «фонди», «майно» тощо. Сукупність нагромаджених активів утворює «власний капітал» окремих секторів господарства і регіонів, а сума активів утворює національне багатство країни. Національні активи поділяються на дві основні групи: нефінансові і фінансові.
Нефінансові активи включають у себе матеріальні активи — власність, що має майнову форму та грошову вартість (земля, адміністративні споруди, підприємства, обладнання, запаси сировини, готова продукція та ін.), і нематеріальні активи, які є умовною вартістю об’єктів власності (авторські права, секрети виробництва, патенти, ноу-хау, автоматизовані системи обробки інформації, видавничі права, права на користування землею чи природними ресурсами, методи управління, репутація фірми тощо).
До фінансових активів належать платіжні засоби фізичних чи юридичних осіб або об’єкти, від яких у майбутньому чекають прибутків (касова готівка, депозити в банках, вклади, чеки, цінні папери, акції, монетарне золото, позики МВФ тощо). До активів, які безпосередньо впливають на формування національного багатства країни, відносять активи банку — активну частину його балансу (готівку, кредити, заборгованість з боку клієнтів, засоби, розміщені в інших фінансових, кредитних установах) і активи підприємства (власність юридичної особи, яка має грошову вартість).
Розрізняють також активи:
- короткострокові — готівка та активи, які можна перевести в готівку, реалізувати впродовж одного року чи оперативно-виробничого циклу;
- довгострокові, що не передбачають переведення у готівку, продаж, використання упродовж одного року чи оперативно-виробничого циклу;
- оперативні — довгострокові активи, які використовуються у процесі виробництва (земля, споруди, обладнання та інші основні фонди); ліквідні, які не дають прибутку у вигляді відсотків, але легко реалізуються (державні цінні папери, поточні рахунки, готівка);
- неліквідні — довгострокові інвестиції або позики (наприклад, цінні папери з нестабільним курсом);
- заморожені — залишки на рахунках, кредити, тимчасово заблоковані внаслідок судових позовів чи загострення політичного становища;
- мертві — власність, що не може бути реалізована або не приносить прибутку.
У країнах з розвиненою ринковою економікою до активів відносять також природні ресурси, що не використовуються в економічний діяльності, «людський капітал» (досвід, знання, здібності) тощо.
Література
- Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика : в 2 т. Москва : Республика, 1992.
- Бланк И. А. Управление активами. Киев : Ника-Центр, 2000. 721 с.
- Щепотьев А. В. Методика выявления и оценки «скрытых» и «мнимых» активов и обязательств. Москва : Юстинформ, 2009. 144 с.
- Щепотьев А. В. Влияние чистых активов и собственных средств на финансовую устойчивость организации // Право и экономика. 2012. № 9. С. 24–30.
- Нагорний Є. О. Система управління активами як релевантний чинник ефективного розвитку підприємства // Економічні науки. Серія: Економіка та менеджмент. 2014. Вип. 11. С. 223–233.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Горбатенко В. П. Активи // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Активи (дата звернення: 10.05.2024).
