Активна потужність
Акти́вна поту́жність — потужність змінного електричного струму, яка може перейти в теплову.
Енергія струму розподіляється між носіями заряду (електронами) та електромагнітним полем. Активна потужність пов’язана з енергією руху носіїв, тоді як реактивна потужність — з енергією електромагнітного поля. Активна та реактивна потужності змінного струму зумовлені тим, що електричний опір в колі змінного струму характеризується комплексною величиною (на відміну від кола постійного струму), яка називається імпедансом, або повним опором. Дійсна частина його пов’язана з активним опором (аналогічно електричному опорові в колі постійного струму), на якому виділяється джоулеве тепло, а уявна — з реактивним, обумовленим індуктивністю та ємністю.
Активна потужність N = IefUefk,
де Ief, Uef — ефективний струм і напруга, k — коефіцієнт потужності.
Якщо струм строго синусоїдальний, то k = cos φ,
де φ — зсув фаз між струмом і напругою, обумовлений індуктивністю та ємністю ділянки кола.
Практичне значення має лише активна потужність, оскільки лише вона може виділитися в формі тепла або виконати механічну роботу. Тому в лініях електропередач завжди прагнуть підвищити коефіцієнт потужності, тобто збільшити внесок активної потужності. Цього досягають зниженням реактивного опору в колі змінного струму.
Література
- Будіщев М. С. Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка. Львів : Афіша, 2001. 424 с.
