Активний відпочинок
Акти́вний відпочи́нок — процес зміни діяльності після тривалого фізичного навантаження, що прискорює відновлення активних м’язових груп. Фізіологічний механізм активного відпочинку (за І. Сеченовим) полягає в наявності індукційних співвідношень між відповідальними за окремі рухи центрами кори головного мозку, що не брали участь у фізичному навантаженні. Ці індукційні співвідношення призводять до гальмування центрів, що відповідають за роботу активних м’язів. Внаслідок посилення гальмівних процесів у центрах, сигнали від яких ідуть до стомлених м’язів, прискорюється відновлення ресурсів клітин півкуль головного мозку. Активний відпочинок є ефективним для усунення наслідків вимушеної тривалої пози, застійних явищ, психоемоційних напружень. Він передбачає певну діяльність невисокої інтенсивності, яка підвищує тонус ділянок мозку, відповідальних за роботу органів чуття. Це впливає не лише на сприйняття, а й на пам’ять, рухливість нервових процесів, розумову працездатність.
Активний відпочинок можливий безпосередньо в робочому режимі й у позаробочий час у формі емоційно забарвленого фізичного навантаження з метою відновлення та підвищення працездатності людини.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Пастухова В. А. Активний відпочинок // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Активний відпочинок (дата звернення: 13.05.2024).
