Актин
Акти́н — структурний білок, побудований з 376 амінокислотних залишків, присутній у всіх клітинах еукаріотів, полімеризована форма якого утворює мікрофіламенти — один з основних компонентів цитоскелета. Відіграє головну роль в процесах скорочення м’язів: має ділянки, комплементарні білку міозину, разом з яким утворює основний скорочувальний елемент м’язів — актоміозиновий комплекс саркомерів.
Форми актину
Актин існує в двох формах: G-актин (глобулярна форма, глобулярний актин) і F-актин (фібрилярна форма, фібрилярний актин) Молекулярна маса G-актину — 42000, складається з 376 амінокислотних залишків і пов’язана з однією молекулою АТФ. При додаванні Mg2+, Са2+ і деяких інших йонів (в живій клітині — під дією різних хімічних та фізичних чинників) Актин швидко полімеризується, об`єднуючи кілька сотень молекул G-актину за принципом «голова–хвіст» і утворюючи F-актин — двунитчасту спіральну структуру, один виток якої містить 13,5 молекул G-актину; при цьому АТФ перетворюється на АДФ. Крок спіралі F-актину дорівнює 38 нм, а діаметр субодиниць, за даними різних авторів, — від 4 до 5,9 нм. Такі двунитчасті структури утворюють тонкі філаменти.
В живій клітині актин завжди наявний в обох формах через те, що процес збирання-розбирання мікрофіламентів, тобто процес полімерізації і деполімеризації актину в клітині відбувається безперервно, адже це пов`язано з постійною перебудовою цитоскелета в міру потреб клітини. Динамічність взаємних перетворень G- i F-форм актину визначають просторову організацію компонентів клітини, її форму та рухливість. Також актин здатний до координації обмінних процесів у клітині шляхом взаємодії з низкою ферментів. Актин — це висококонсервативний білок: відмінності в амінокислотних послідовностях актину у різних біологічних видів вкрай незначні.
Література
- Поглазов Б. Ф. Основы биохимии / Пер. с англ. Москва, 1981. Т. 3.
- Bershadsky A. D., Vasiliev J. M. Cytoskeleton. New York, London. 1988.
- Дзержинський М. Е., Скрипник Н. В., Островська Г. В., Гарматіна С. М., Пазюк Л. М. Загальна цитологія і гістологія. Київ, 2006.
