Актопротектори (препарати)
Актопроте́ктори (від лат. aсtus — рух, дія та protector — захисник) — окремий клас препаратів невиснажливого типу дії для підтримання високої рухової активності в екстремальних умовах і підвищення працездатності.
Класифікація
Єдиної класифікації актопротекторів немає.
До специфічних актопротекторів відносять препарати на основі похідних імідазолу (бемітил, етомерзол, томерзол), таадамантану (бромантан, хлодантан), інших хімічних класів (похідні тіазолоіндолу, 3-гідроксипіридину, нікотинової кислоти та ін.).
Фармакологічна дія актопротекторів подібна до дії адаптогенів, антигіпоксантів і ноотропних засобів. Тому до цієї групи також долучають синтетичні метаболітні препарати з енергізувальним типом дії (АТФ-ЛОНГ, мілдронат, риметазидин, мексидол, віта-мелатонін та ін.); вітамінні препарати груп В, С, Р, Е (монопрепарати та їхні комбінації); препарати природного походження — адаптогени рослинного (препарати женьшеню, лимонника китайського, ехінацеї пурпурової тощо) і тваринного походження («Пантокрин», «Рантарин», «Цигапан» та ін.).
Характеристика
Для актопротекторів характерні різноманітні фармакологічні ефекти, спрямовані на розширення функціональних можливостей організму здорової людини, не завдаючи при цьому шкоди здоров’ю.
Актопротектори підвищують витривалість та запобігають негативним впливам надмірних навантажень різного ґенезу (фізичних, психічних), прискорюють процеси адаптації, підвищують стійкість організму до дії високих і низьких температур, спраги, голоду, інфекцій, радіації, стимулюють захисно-адаптаційні механізми організму.
Актопротектори належать до анаболізувальних засобів нестероїдної структури (анаболіків непрямої дії), оскільки, не збільшуючи безпосередньо м’язову масу, сприяють підвищенню загальної працездатності, а також зростанню коефіцієнта корисної дії тканинного дихання.
Застосування
Актопротектори широко використовують у спортивній і військовій медицині, медицині катастроф, медицині екстремальних станів, авіаційній та космічній медицині, морській медицині, медицині глибоководних робіт та аварійно-рятувальної справи, для поліпшення операторської діяльності. Застосовують також у комплексній терапії станів, за яких показана стимуляція фізичних і психічних функцій (астенічні стани, неврози, післяопераційний період тощо).
Література
- Машковский М. Д. Лекарственные средства. 16 изд., перераб., испр. и доп. Москва : Новая волна, 2012. 1216 с.
- Oliynyk S., Oh S. The Pharmacology of Actoprotectors: Practical Application for Improvement of Mental and Physical Performance // Biomolecules Therapeuctics. 2012. Vol. 20, № 5. Р. 446–456.
- Лук’янчук В. Д. Сімонова І. В. Актопротектори: фармакологія та фармакотерапія // Фармакологія та лікарська токсикологія. 2015. № 2. С. 14–26. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2015_2_3
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Лук’янчук В. Д. Актопротектори (препарати) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Актопротектори (препарати) (дата звернення: 10.05.2024).
