Актофіт
Актофі́т — біопрепарат, інсектоакарицид біологічного походження для захисту картоплі, овочевих, плодово-ягідних культур, винограду та декоративних культур від широкого спектру шкідливих комах. Механізм дії препарату полягає в тому, що активною речовиною є комплекс природних органічних сполук авермектинів, які продукуються непатогенним ґрунтовим грибком — Streptomyces avermitilis. Авермектини — це природні високоспецифічні нейротоксини, що проникають до організму комах кишковим або контактним шляхом та необоротно ушкоджують їх нервову систему. Внаслідок цього у комахи настає параліч, а згодом смерть. Вже через 4–10 годин шкідники перестають харчуватись, за 2–3 доби гинуть.
Застосування актофіту як біопрепарату має низку переваг: ефективність проти шкідливих комах на різних сільськогосподарських культурах, зокрема проти всіх видів кліщів та попелиць, трипсів, колорадського жука, плодожерок, щитівок, білокрилок, совок тощо; відсутність негативного впливу на навколишнє середовище завдяки біологічному походженню; можливість застосування в умовах спекотного літа та незадовго (за 48 год) до збору врожаю; придатність до застосування в умовах закритого ґрунту та для обробки кімнатних квітів. Дія препарату за сприятливих погодних умов (за відсутності опадів) триває від 7 до 20 днів; опади, навіть незначні, а також рясна роса знижують її ефективність. Препарат помірно небезпечний для бджіл, тому не рекомендовано проводити обробку посівів під час цвітіння або потрібно ізолювати бджіл на 1–2 доби. Згідно із токсикологічною класифікацією ВООЗ препарат актофіт належить до ІІІ класу токсичності (малонебезпечний). Нетоксичний для ссавців.
Література
- Гриник, І. В., Шевчук І. В., Барабаш Л. О. Біологічна та хімічна технології захисту черешні від шкідників // Вісник аграрної науки. Київ : Українська академія аграрних наук, 2015. № 11. С. 25–29.
- Волкогон В. В., Заришняк А. С., Пилипенко Л. А. та ін. Мікробні препарати в сучасних аграрних технологіях : науково-практичні рекомендації. Київ : ПП Лисенко М. М., 2015. 240 с.
- Дудченко Т. В. Основні елементи технології вирощування та захист рису від шкідливих організмів: монографія. Херсон : Видавець Грінь Д. С., 2015. 260 с.
- Чорний О. І. Заходи особистого захисту від нападу іксодових кліщів // Безпека життєдіяльності. Київ : Основа, 2015. № 3. С. 4–5.
- Яновський Ю. П., Кравець І. С., Крикунов І. В. та ін. Інтегрований захист плодових культур. Київ : Фенікс, 2015. 647 с.
- Беспалов І. М., Ходорчук В. Я. Економічна ферментаційна установка для виробництва мікробіологічних засобів захисту рослин // Вісник аграрної науки. Київ : Українська академія аграрних наук, 2017. № 1. С. 38–42.
- Ходаківська О. В. Використання засобів захисту рослин у сільському господарстві // Економіка АПК. 2017. № 1. С. 24–30.
