Акутагава, Рюноске

Акутагава, Рюноске 

Акутага́ва, Рюно́ске (яп. 芥川龙之介; 01.03.1892, м. Токіо, Японія — 24.07.1927, м. Токіо, Японія) — письменник.

Акутагава, Рюноске

(芥川龙之介)

Народження 1892
Місце народження Токіо, Японія
Смерть 1927
Місце смерті Токіо, Японія
Alma mater Токійський університет, Токіо
Напрями діяльності літературна творчість, проза

Життєпис

Походив із родини торговця.

Закінчив англійське відділення філологічного факультету Токійського університету.

1919 — на початку 1920-х працював журналістом.

У збірці новел «Расьомон», «Тютюн і диявол» (обидві 1917), «Ляльковод» (1919) та інших загострював увагу на проблемах моралі й релігії, життя й мистецтва.

У новелах останнього періоду життя (1921–1927) Р. Акутагава критикував мілітаризм («Генерал», 1922; «Момотаро», 1924), тогочасне суспільство («Життя ідіота», 1927).

У 1920-х написав кілька творів із автобіографічними мотивами.

Упродовж останніх років життя перебував у стані психічного розладу, страждав на галюцинації (описано у творі «Коліщата»).

Творчість Р. Акутагави має великий вплив на сучасну літературу Японії; 1935 засновано літературну премію ім. Акутагави. Українською мовою твори Р. Акутагави перекладали І. Дзюб і Г. Турков.

Твори

  • 芥川龍之介. 全集. 全8巻. 東京都, 1993–1994 (Повне зібрання творів у 8 т.].
  • У к р. п е р е к л. — Расьомон та інші новели. Київ, 1971.
  • Павутинка. Вибрані новели. Львів, 2006.
  • Усмішка богів. Вибрані новели. Львів, 2008.

Література

  1. Ueda M. Modern Japanese Writers and the Nature of Literature. Redwood City, 1971.
  2. Гривнин В. С. Акутагава Рюноскэ. Москва, 1980.
  3. Зеленцова В. Концепция искусства в малой прозе Акутагава Рюноскэ и Танидзаки Дзюнъитиро // Мовні і концептуальні картини світу. Київ : Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2014. Випуск 49. С. 176–182. URL: http://philology.knu.ua/files/library/movni_i_konceptualni/49/34.pdf

Автор ВУЕ

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶