Алас (форма рельєфу)
Ала́с (якут. Алаас) — плоске улоговиноподібне просадне зниження рельєфу земної поверхні, переважно округло-овальної форми, що трапляється в районах розвитку багаторічно-мерзлих гірських порід. Діаметр — від десятків метрів до кількох (іноді десятків) кілометрів, глибина — 1–15 м (зрідка до 30 м). Утворюється під час локального сезонного потепління клімату, внаслідок танення підземних льодів (термокарсту), усадки ґрунту і гірських порід, суфозії, карсту та ін. процесів.
Алас — це автономний біотоп, для якого характерні залишкові озера та заболочені ділянки, накопичення торфу (в найнижчій частині). Сухі ареали (у вищій частині) вкриті лучно-степовою рослинністю. Зазвичай використовуються під сільськогосподарські угіддя.
Аласи є типовими утвореннями для рівнинної території Якутії й Тюменської області (РФ), найпоширеніші у межах Лено-Амгінського межиріччя на півдні Республіки Саха (Якутія). Аласи виконували важливу господарську роль — саме тут переважно розташовувалися поселення якутів.
Література
- Общее мерзлотоведение / Под ред В. А. Кудрявцева Москва : Изд-во МГУ, 1978. 464 с.
- The Far North: Plant Biodiversity and Ecology of Yakutia / Eds.: Е. I. Troeva, A. P. Isaev, M. M. Cherosov, N. S. Karpov. Springer Science & Business Media, 2010. 385 p.
- Вовк В. М. Геологічний словник: для студ. ВНЗ. Кіровоград : КОД, 2012. 503 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Івченко А. С. Алас (форма рельєфу) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алас (форма рельєфу) (дата звернення: 6.05.2024).
