Алатау, Ала-Тоо
Алата́у, Ала-То́о (тюрк. ала тау — пістрява гора) — гірські різновікові хребти в Середній Азії, на півдні Уралу та в Сибіру. Названі так через строкатість забарвлення (переважно в теплу пору року), якого гірським схилам надає чергування лісового покриву з білими плямами снігу чи кам’яними розсипами.
Назву «Алатау» має лісистий гірський хребет (довжина — 40 км, ширина — до 5 км, найвища точка — 845 м) на Південному Уралі в межах Башкортостану (Російська Федерація), що простягається з півночі (від верхів’я річки Урюк) на південь (до гирла річки Великий Шишеняк — притоки річки Зілім) та є вододілом річок Зілім і Нугуш (правих притоків річки Білої). Алатау складається з кварцитів-пісковиків зільмердакської світи верхнього рифею, від основного хребта відходять численні дрібні відроги, що є вододілами невеликих річок. Рельєф асиметричний (західні схили стрімкі, східні пологі); виділяються 7 плоских вершин, на півдні — однойменна вершина Алатау (заввишки 657,4 м). Біля підніжжя хребта поширене різнотрав’я, вище — сосново-березові, а з висоти 550 м — сосново-широколистяні ліси (липа, ільм, дуб). Понад двохсотлітня лісогосподарська діяльність призвела до зміни видового складу лісів — на місці хвойних сформувалися вторинні осикові та березові.
Алатау також є складовою назв кількох гірських систем:
- Джунгарський Алатау — гірське пасмо на кордоні Казахстану і Китаю, між річкою Ілі та озером Алаколь, довжина — 450 км, ширина — 50–90 км, найвища точка — 4 562 м (пік Семенова-Тянь-Шанського);
- Заілійський Алатау — гірський хребет на кордоні Казахстану і Киргизії (у межах північного заходу Тянь-Шаню), довжина — близько 350 км, найвища точка — 4 973 м (пік Талгар);
- Киргизький Алатау — гірський хребет на території Киргизії та Казахстану, з півдня обмежовує Чуйську долину й пустелю Мойинкум, довжина — 380 км, найвища точка — 4 875 м (пік Західний Аламедін);
- Кузнецький Алатау — гірський хребет на півдні Сибіру (Кемеровська область і Красноярський край Російської Федерації) між Кузнецькою і Мінусинською улоговинами, довжина близько 300 км, ширина — 150 км, найвища точка — 2 176 м (гора Верхній Зуб);
- Кунгей-Алатау — гірський хребет на кордоні Киргизії й Казахстану (з півночі обмежовує улоговину озера Іссик-Куль) разом із Заілійським Алатау (розташований паралельно північніше) утворює Північний Тянь-Шань, довжина — 280 км, ширина — 30 км, найвища точка — 4 771 м (гора Чоктал);
- Терскей-Алатау — гірський хребет у північно-східній частині Киргизії, з півдня обмежовує Іссик-Кульську улоговину, довжина — 375 км, найвища точка — 5 281 м (пік Каракольський).
Література
- Мариковский П. И. В Таласском Алатау. Москва : Мысль, 1975. 184 с.
- Вуколов В. Н. По Северному Тянь-Шаню. Горные туристские маршруты по Заилийскому Алатау и Кунгей-Алатау. Москва : Профиздат, 1991. 344 с.
- Горбунов А. П. География каменных глетчеров мира. Москва : КМК, 2010. 130 с.
- Киргизия // Атлас мира. Москва : Оникс, 2010. 256 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Івченко А. С. Алатау, Ала-Тоо // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алатау, Ала-Тоо (дата звернення: 6.05.2024).
