Алгоритмізація навчання

Алгоритміза́ція навча́ння — складник програмованого навчання, повʼязаний із удосконаленням планування процесу навчання в цілому і підвищення ефективності управління пізнавальною діяльністю учнів; виявлення, конструювання та використання в навчанні алгоритмів, тобто правил, приписів щодо послідовного виконання будь-якого із завдань, що належить до певного типу.

В основі алгоритмізації навчання — кібернетичний підхід, що полягає в організації цілеспрямованих дій шляхом перероблення інформації.

Наприклад, застосування в навчальному процесі способу знаходження найбільшого спільного дільника (алгоритм Евкліда); схеми розбору іменника як частини мови; морфологічного аналізу рослини як представника певного виду тощо.

Історична довідка

У середині 20 ст. у науці окреслилася проблема розриву між накопиченими знаннями та їх застосуванням на практиці. Тож постали дослідження, спрямовані на вироблення узагальнених підходів до перероблення великих масивів інформації та прийняття практичних рішень за результатами аналізу.

Психолог Л. Ланда переніс поняття «алгоритм розумових дій» із математики в психологію та педагогіку. Він з’ясував, що в багатьох навчальних дисциплінах можна виявити покрокові схеми виконання окреслених завдань та описати відповідні алгоритми. У цьому напрямі працювали також П. Гальперін, Л. Сквайр, Б. Скіннер, Н. Тализіна та ін. Зʼясовано, що алгоритмізація сприяє вирішенню завдань не тільки в освітній сфері, а й у діяльності чиновників, військовиків та ін.

Від 1990-х, у звʼязку з компʼютеризацією та активним впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій в освіті, актуальність алгоритмізації навчання посилилася.

Характеристика

Концептуальна основа

Алгоритмізація навчання пов’язана з такими операціями в ході вивчення навчального матеріалу:
формалізація завдання;
розподіл завдання на складники — логічні блоки;
встановлення взаємозв’язків між цими блоками;
аналізування кожного блоку та розв’язання відповідного завдання;
накреслення шляхів оптимізації рішень.

Принципи застосування

масовість — алгоритм застосовується для виконання цілим класом однотипних завдань;
дискретність — алгоритм задає послідовність елементарних дій (команд) у вигляді схем, слів, знаків;
визначеність — алгоритм не припускає різнотлумачень команд; його приписи однозначні й вимагають чітких дій;
результативність — за умови покрокового й правильного проходження алгоритму виконання завдання завершується успішним результатом;
ефективність — на виконання кожної команди алгоритму відводять скінченний проміжок часу.

Функціональний опис

Алгоритмізація навчального процесу реалізується двома принципово різними способами, які розрізняються мірою творчого підходу до виконання завдань:

1) учень завчає готовий алгоритм і послуговується ним, виконуючи вправи;

2) учень «відкриває» алгоритм у процесі навчальної діяльності — самостійно простежує закономірності в навчальному матеріалі й спирається на це знання в подальшому виконанні вправ. Цей спосіб належить до технологій активного навчання; він ефективніший у дидактичному плані, однак потребує більше часу і зусиль.

У ході алгоритмізованого навчання учні використовують картки-інструкції, схеми-конспекти, їм надаються методичні поради, пам’ятки, зразки тощо.

Значення

Алгоритмізація оптимізує навчальний процес таким чином:

автоматизує компоненти навчального процесу, що особливо актуалізувалося в зв’язку з інтеграцією комп’ютерних та освітніх технологій;
стимулює евристичну активність учня, оскільки виявлення та формування алгоритмів є творчим процесом, що пов’язаний із формалізацією та моделюванням;
розвиває логічне мислення, адже, застосовуючи алгоритм в ході виконання вправи, учень узагальнює й категоризує матеріал, співвідносить конкретні факти й загальні моделі;
збільшує частку самостійної роботи учнів і сприяє вдосконаленню управління навчальним процесом, що особливо важливо в умовах диференційованого та індивідуального навчання.

Застосування алгоритмізованого навчання в конкретній навчальній групі (класі) залежить від рівня опорних предметних знань, умінь логічно мислити тощо.

Цитата

В. Сухомлинський розповідав про власний досвід того, як «побудувати міцний фундамент знань» у початковій школі, поєднуючи алгоритмізоване навчання з грою, творчістю:

«З математики за роки навчання в початкових класах діти запамʼятовують ті дії, які через часту повторюваність стають ніби математичними узагальненнями, настільки звичними, що зовсім недоцільно, вдаючись до них, щоразу затрачати розумові зусилля. Це не тільки таблиця множення, але й найчастіше вживані випадки додавання, віднімання, ділення, множення у межах тисячі. Це також найтиповіші вимірювання й перетворення величин. Я прагну того, що у середніх і старших класах розум учня не завантажувати одноманітними операціями, щоб якомога більше розумової енергії йшло на творчу працю»
(Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві // Вибрані твори. У 5 т. Т. 2. Київ : Радянська школа, 1976. С. 446–447.).

Література

Ланда Л. Н. Предмет, метод, алгоритм (анализ понятий) // Вопросы психологии, 1973, № 4.
Матвієнко М. П. Теорія алгоритмів. Київ : Ліра-К, 2014. 340 с.
Пошевеля С. М. Алгоритмізація навчання на уроках української мови та використання ІКТ в організації роботи класного керівника // Класна оцінка: освітній портал. 2015. URL: http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/algoritmizatsiya-navchannya-na-urokakh-ukrayinskoy.html

Автор ВУЕ

Т. С. Крайнікова

Покликання на цю статтю: Крайнікова Т. С. Алгоритмізація навчання // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алгоритмізація навчання (дата звернення: 7.05.2024).