Алданське нагір’я
|
Алданське нагір’я | |
|---|---|
| Тип | масив гірський |
| Країни | Росія |
| Регіон | Далекий Схід |
| Найвища точка | 2306 м |
Алда́нське нагі́р’я — ерозійно-денудаційний гірський масив (див. Гора) на Далекому Сході Російської Федерації, в південній частині Республіки Саха (Якутія), умовно обмежений долинами річок Олекми (на заході, правої притоки Лени) та Учура (на сході, правої притоки [Алдан]у) і північними схилами Станового хребта (на півдні).
Поверхню нагір’я, витягнутого в широтному напрямку, утворюють переважно пласкі межиріччя (у середньому заввишки 900–1 100 м над рівнем моря), складені давніми (зазвичай протерозойськими) кристалічними породами (гнейсами, кварцитами та сланцями), що формують Алданський щит Сибірської платформи. Подекуди вони прорвані гранітними інтрузіями, які утворили окремі ізольовані гольцеві масиви (див. Гольці), невисокі столово-ступінчасті сопки, невеликі гористі пасма (Західні Янги, Суннагін, Кет-Кап та ін.) заввишки 1 500–2 100 м (найвища точка — 2 306 м), розчленовані досить глибоко врізаними долинами приток головних річок нагір’я — Алдану та Амги.
Нагір’я розташоване в зоні стійкої багаторічної мерзлоти з різко континентальним кліматом, для якого характерні холодна, малосніжна зима й прохолодне літо. Середньорічна кількість атмосферних опадів — 350–500 мм. На схилах зростають сосново-модринові ліси (до висот 1 200–1 300 м), вище — рідколісся з модрини й типові для висотної поясності сибірської тайги зарості кедрового сланику. Вершинні частини гольців укриті кам’янистою тундрою. На важкодоступному нагір’ї відкрито значні родовища золота (1922–1923), багаті поклади вугілля, розвідано й видобуваються мідні та залізні руди, слюда й гірський кришталь.
Література
- Корнилов Б. А. Рельеф Юго-Восточной окраины Алданского нагорья. Москва : Изд-во АН СССР, 1962. 96 с.
- Давыдова М. И. Физическая география СССР. Москва : Просвещение, 1966. 847 с.
- Алданское нагорье. Становой хребет (физическая карта, масштаб 1:2 500 000) // Национальный атлас России. Москва : Роскартография, 2004. Т. 1. С. 276–277.
- Алданское нагорье // Словарь современных географических названий [Электронный ресурс] / Под общ. ред. акад. В. М. Котлякова. Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Івченко А. С. Алданське нагір’я // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алданське нагір’я (дата звернення: 6.05.2024).
