Алексєєв, Олександр Олександрович

Алексє́єв, Олекса́ндр Олекса́ндрович (рос. Алексеев, Александр Александрович; фр. Alexeieff, Alexandre; 05.08.1901, м. Казань, тепер Татарстан, Російська Федерація — 09.08.1982, м. Париж, Франція) — художник, кінематографіст, мультиплікатор, представник експериментального кіно.

Алексєєв, Олександр Олександрович
Народження	1901
Місце народження	Казань, Росія
Смерть	1982
Місце смерті	Париж, Франція
Напрями діяльності	мистецтво

Життєпис

Народився у родині військового аташе. У дитинстві жив у м. Константинополі (тепер м. Стамбул, Туреччина), де служив його батько. У 1912–1917 навчався у кадетському корпусі у м. Санкт-Петербурзі. У 1917 переїхав до м. Уфи, згодом до Владивостока. У 1920 найнявся матросом на корабель і залишив Росію, облаштувавшись у Франції. У Парижі навчався живопису у студії С. Судейкіна. У 1920-і роки працював декоратором і костюмером у паризьких театрах, співпрацюючи з режисерами Л. Жуве, Ж. Пітоєвим та іншими. У 1930-і роки звернувся до кіно.1940–1946 жив у США, згодом повернувся у м. Парижі.

Творчість

Під час покадрової зйомки за принципом мультиплікації при освітленні під кутом голки дають відтінки чорного і білого кольору та утворюють ефект хиткості зображення. Застосовуючи цей метод, разом із дружиною і асистенткою К. Паркер (1904–1981) Алексє́єв зняв короткометражні (тривалістю 35 хвилин) мультиплікаційні фільми «Ніч на Лисій горі» на музику М. Мусоргського (1932–1934), «Мимохідь» (1943; за популярною французькою піснею), «Ніс» (1963; за повістю М. Гоголя), «Картинки з виставки» (1972) і «Три теми» (1980; обидві — на музику М. Мусоргського), пролог до фільму О. Веллса «Процес» (1962).

Починаючи від 30-х років знімав також рекламні фільми, застосовуючи, зокрема, інший свій винахід — «тоталізацію» (або «складний маятник»), за яким кадр за кадром фільмується джерело світла, що рухається в певному напрямі за допомогою системи маятників. Завдяки цьому методу створювалися ефекти, подібні до комп’ютерної графіки, задовго до її появи. Така робота займала багато часу, потрібен був місяць праці заради зйомок фільму, що тривав 1 хвилину 14 секунд. Серед рекламних фільмів Алексє́єва: «Спляча красуня» (1934), «Парад капелюхів» (1935), «Дим» (1952; приз Венеційського бієнале), «Сила землі» (1955), «Сто процентів» (1957), «Вода» (1956) та інші.

Алексє́єв працював також у галузі книжкової графіки. Оформив понад 50 книжок, серед яких «Слово о полку Ігоревім», французькі переклади творів М. Гоголя, Ф. Достоєвського, Б. Пастернака, Е. По, О. Пушкіна, Л. Толстого (зокрема, цикл із 120 офортів до роману «Анна Кареніна», 1951–1957), А. Чехова та інші.

Твори

• Ecrits et entretiens sur l’art et l’animation (1926–1981). — Saint-Denis: Presses Universitaires Vincennes, 2016. — 434 р.

Література

1. Nague D. Trente ans decinéma experimental en France [1950–1980]. — Paris: A. R. C. E. F., 1982. — 120 p. ;
2. Maillet R. Le dissin animé français . —Lyon: Édition Institut Lumière, 1983. — 128 p.;
3. Beylie C., Pinturault J. Les maîtres du cinéma français. —Paris: Bordas, 1990. — 256 p.;
4. Brion P. Cinema français. 1895–2005. — Paris:Adpf, 2005. — 168 p.
5. Государственный музей Л.Н. Толстого приглашает на выставку «"Анна Каренина". 120 акватинт Александра Алексеева». Електронний ресурс.http://tolstoymuseum.ru/exhibitions/1928/

Додатково

Короткометражний мультиплікаційний фільм «Ніс» (1963; за повістю М. Гоголя)

Автор ВУЕ

C. В. Глухова