Алексєєв, Петро Петрович

Алексє́єв, Петро́ Петро́вич (26.04.1840, м. Луга, тепер Ленінградська область Російської Федерації — 18.02.1891, м. Київ, тепер Україна) ― хімік-органік, доктор хімічних наук (з 1868).

Алексєєв, Петро Петрович
Народження	1840
Місце народження	Луга, Ленінградська область, Росія
Смерть	1891
Місце смерті	Київ, Україна
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет, Санкт-Петербург
Місце діяльності	Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ
Напрями діяльності	хімія, хімія органічна

Життєпис

Навчався в Новгородській гімназії. 1860 закінчив природниче відділення Петербурзького університету зі ступенем кандидата природничих наук. Учень О. Воскресенського та М. Зініна.

Упродовж 1860–1864 власним коштом подорожував й оглядав закордонні хімічні лабораторії: працював у лабораторіях Ш. А. Вюрца у Вищій медичній школі в м. Парижі, Ф. Велера в Геттінгенському університеті, а також у Гейдельберзькому та Тюбінгенському університетах.

Від 1864 працював у Київському університеті св. Володимира (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка), читав лекції з органічної хімії. 1865 захистив у Петербурзькому університеті магістерську дисертацію «Про деякі продукти відновлення нітросполук» та цього ж року обійняв посаду доцента Київського університету.

Розробив (1867) метод добування азоксибензену відновленням нітробензену цинковим пилом у слабколужному спиртовому розчині.

1868 захистив у Петербурзькому університеті докторську дисертацію «Монографія азосполук», йому було присвоєно вчене звання професора.

З 1869 Алексєєв ― ординарний професор кафедри хімії Київського університету. На цій посаді він пропрацював до кінця життя. За його сприяння 1873 закінчили побудову нової двоповерхової хімічної лабораторії, а в кінці 1880-х добудували третій поверх, де 1891 було розміщено кафедру та лабораторію органічної хімії.

Один із членів-засновників Російського фізико-хімічного товариства (1868) та член редколегії «Журналу Російського фізико-хімічного товариства» («Журналу Русского физико-химического общества»). Заснував 1869 Київське товариство природознавців, 1870 ― Київське відділення Російського технічного товариства.

Наукова праця

Автор «Критико-бібліографічних оглядів російської хімічної літератури», які публікував одночасно в київських «Университетських відомостях» («Университетских известиях») та «Журналі Російського фізико-хімічного товариства». Від 1876 почав реферувати праці італійських хіміків.

Автор 37 наукових праць, ще 44 було виконано під його керівництвом. Його учні ― у подальшому професори та дослідники, зокрема Я. Барзиловський, М. Володкевич та ін.

Серед праць — підручник органічної хімії «Лекції з органічної хімії» (1868–1873), пізніше перетворений на курс «Органична хімія» (виданий 1877, 1880, 1884).

Автор монографії «Метод перетворення органічних сполук» (1889), перекладеної французькою, яка дістала загальне схвалення в наукових колах.

Окрім наукових питань, цікавився також громадськими та економічними питаннями. Відвідав всесвітні виставки (Паризьку 1867 і 1878, Віденську 1873, Московську 1882, Петербурзьку 1870 та Київську 1880) та склав звіти про них. Це був період його найбільшого захоплення технічними питаннями, зокрема цукровою промисловістю. Алексєєв написав кілька статей, виданих окремими брошурами, наприклад: «Про солдатські сухарі одного з київських заводів» (1877), «Про кавказькі мінеральні води» (1878), «Про московську промислово-художню виставку» (1879) та кілька статей у «Працях Вільно-Економічного товариства», опублікованих протягом 1874–1882.

Праці

О некоторых продуктах восстановления нитросоединений: Рассуждение, представленное в Физико-математическом факультете Императорского Санкт-Петербургского университета для получения ученой степени магистра химии. Санкт-Петербург : Типография О. И. Бакста, 1864. 33 с.
Воздух, вода и огонь: Публичные лекции, читаемые в Университете Св. Владимира доцентом Алексеевым. Киев : Университетская типография, 1867. 76 с.
Монография азосоединений: Представлена в Физико-математическом факультете Императорского Санкт-Петербургского университета для получения степени доктора химии. Киев : Университетская типография, 1867. 70 с.
Лекции органической химии : в 3 вып. Киев : Университетская типография, 1868–1873.
Обзор русской химической литературы за 1875 г. Киев : Университетская типография, 1876. 21 с.
Обзор русской химической литературы за 1877 г. Киев : Университетская типография, 1876–1885. 31 с.
О кавказских минеральных водах. 1877. 9 с.
Современная русская литература по нефтяной промышленности. Киев : Университетская типография, 1877. 14 с.
Заметки о Парижской выставке 1878 года. Киев, 1878. 20 с.
Органическая химия. Санкт-Петербург : Типо-литография С. Ф. Яздовского, 1883. 205 с.
Высшая школа практических занятий во Франции (Ecole pratique des hautes études). Санкт-Петербург : Типография В. С. Балашева, 1886. С. 33–45.
Материалы для истории Химической лаборатории Университета Св. Владимира (1834–1884). Киев : Университетская типография И. И. Завадского, 1886. 52 с.
Анализ газов. Киев : Типография Императорського Университета Св. Владимира, 1887. 126 с.
Методы превращения органических соединений. Киев : Типо-литография Товарищества печатного дела и торговли И. Н. Кушнерев и Ко, 1889. 188 с.
К вопросу о номенклатуре органических соединений. Киев : Типо-литография Товарищества печатного дела и торговли И. Н. Кушнерев и Ко, 1890. 6 с.

Література

Алексеев Петр Петрович // Список гражданским чинам четвертого класса. Исправлен по 1-е февраля 1890 года. Санкт-Петербург : Типография Правительствующего сената, 1890. С. 454.
Володкевич Н. Петр Петрович Алексеев (некролог) // Вестник опытной физики и элементарной математики. 1891. № 112. С. 61–66.
Алексеєв Петро Петрович // Кафедра органічної хімії хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. URL: http://organic.chem.univ.kiev.ua/ua/personalized_history/alekseev/

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Алексєєв, Петро Петрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алексєєв, Петро Петрович (дата звернення: 4.05.2024).