Алексієнко, Федір Микитович
Алексієнко, Федір Микитович | |
---|---|
Народження | 1882 |
Місце народження | Дніпропетровська область |
Смерть | 06.02.1914 |
Місце смерті | Женева |
Alma mater | Лісовий інститут у Санкт-Петербурзі |
Напрями діяльності | ботаніка |
Алексієнко, Федір Микитович (1882, Павлоградський повіт, тепер район Дніпропетровської обл., Україна — 06.02.1914, м. Женева, Швейцарія) — ботанік і мандрівник, революціонер (соціал-демократ).
Життєпис
Навчався в Лісовому інституті у м. Санкт-Петербурзі. Здійснював флористичні дослідження на Кавказі (1897), у Середній Азії (1901), Ірані (1903). Зібрав цінний гербарій (близько 20 тис. гербарних аркушів) із цих регіонів, а також із Катеринославщини й Таврійської губернії (кримська частина), які подарував Російській Академії наук. За це був нагороджений ювілейною медаллю ім. академіка К. Бера. Колекція дослідника зберігається у Ботанічному інституті ім. В. Комарова РАН, окремі зразки — в Інституті ботаніки ім. М. Холодного НАН України, Одеському національному університеті ім. І. Мечникова, Дніпровському національному університеті ім. О. Гончара.
Ф. Алексієнко захоплювався революційною діяльністю, емігрував із Росії. Під час нелегального переходу швейцарсько-французького кордону був затриманий і покінчив життя самогубством.
Наукова праця
Ф. Алексієнко описав новий для науки вид Astragalus fissuralis F.N. Alex. Автор публікацій про флористичні знахідки. На основі його зборів В. Липський описав нові для науки види рослин.
На честь ученого названо види рослин і внутрішньовидові таксони: Astragalus alexeenkoi Gontsch., Campanula andia Rpr. var. alexeenkoi Fomin, Caragana alexeenkoi Kamelin, Corydalis alexeenkoana Busch, Erigeron alexeenkoi Krasch., Festuca alexeenkoi E.B. Alexeev, Hypericum theodori Woron., Nepeta alexeenkoi Woron. еx Grossh., Rosa alexeenkoi Crép ex Juz., Potentilla alexeenkoi Lipsky, Ranunculus alexeenkoi Grossh., Salvia alexeenkoi Pobed., Scutullaria alexeenkoi Juz., Seseli alexeenkoi Lipsky та ін.
Праці
- Artemisia armeniaca Lam.; Betckea caucasica Boiss.; Nepeta supina Stev.; Potentilla pimpinelloides L.; Salsola daghestanica Czern. — Delectus plantarum exsiccatarum anno 1899. II // Ученые записки Юрьевского университета, год 7. 1899. Вып. 2. С. 32–33; 48–49; 51; 53.
- Betula Raddeana Trautv.; Colchicum laetum Stev. // Труды Ботанического сада Юрьевского университета. 1901. Т. 2. Вып. 3. С. 161–162.
- Rhamnus microcarpa Boiss. P. microphylla Trautv.; Sphaerophysa salsula D. С. // Труды Ботанического сада Юрьевского университета. 1901. Т. 2. Вып. 4. С. 230–231.
- Об интересных папоротниках восточного Кавказа // Труды Ботанического сада Юрьевского университета. 1902. Т. 3. Вып. 1. С. 23–27.
- Aspidium aculeatum Sw.; Colchicum laetum Stev. // Труды Ботанического сада Юрьевского университета. 1902–1903. Т. 3. Вып. 4. С. 252; 255.
- Axyris caucasica Lipsky // Труды Ботанического сада Юрьевского университета. 1902. Т. 3. С. 255.
- Trixago Apula Stev.; Hordeum (Elymus) daghestanicum n. sp. // Список растений Гербария русской флоры, издаваемые Ботаническим музеем Академии наук. Санкт-петербург, 1902. Т. 4. С. 25, 29–30.
- Ботанические исследования на Кавказе в 1902 году // Труды Ботанического музея Академии наук. 1907. Т. 3. С. 64–93. (Статья опубликована посмертно).
Література
- Акинфиев И. Памяти Федора Никитича Алексеенко. Воспоминания учителя // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. 1906. Т. 7. Вып. 1. С. 51–58.
- Воронов Ю. Краткий очерк ботанической деятельности // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. 1906. Т. 7. Вып. 1. С. 59–61.
- Липшиц С. Русские ботаники. Биографо-библиографический словарь : в 4 т. Москва : Издательство Московского общества испытателей природы, 1947. Т. 1: А — Б. 334 с.
- Барна М. Ботаніка. Терміни. Поняття. Персоналії. 2-ге вид., допов. і змін. Тернопіль : Терно-граф, 2013. 359 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шевера М. В. Алексієнко, Федір Микитович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алексієнко, Федір Микитович (дата звернення: 4.05.2024).
Оприлюднено: 12.07.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Генеральний штаб Збройних сил України
Державна прикордонна служба України
Кіберполіція
Національна поліція України