Алеф
А́леф — назва першої літери низки абеток консонантно-звукової системи. Від одного з варіантів літери алеф у фінікійському письмі походить грецька буква «α», що стала основою для творення кириличної і латинської букви «а». Від цієї ж літери походять аналогічні букви в інших графічних системах: південноаравійське письмо, ефіопське письмо, грузинське письмо тощо.
Етимологія
Назва «алеф», імовірно, походить від західносемітського слова «алеф» («бик»), що пов’язано з її графічним оформленням — спрощене зображення голови бика. Відомою є гіпотеза про походження цієї літери від знаку із зображенням голови бика у протосинайському письмі (бл. 18 ст. до н.е.).
Історія
Уперше літера алеф з’явилася у фінікійському письмі (сер. 2 тис. до н.е.), де позначала гортанну змичку [ʔ]. Майже без змін у написанні та зберігаючи назву і значення, літеру було запозичено палеоєврейською писемністю (10–2 ст. до н.е., вийшла з широкого вжитку у 7–6 ст. до н.е.). В арамейському квадратному письмі (сформувалося у 10–7 ст. до н.е. і використовується дотепер як єврейське квадратне письмо) літера алеф набула сучасної форми א, позначає гортанну змичку або не вимовляється, однак залежно від позиції у слові відповідає за наявність голосних [а] або [е], у деяких єврейських мовах її значення змінилося, зокрема, у їдиш вона позначає лише звук [а]). Назву «алеф» (або подібну до неї) збережено у відповідних назвах першої літери низки абеток, що походять від фінікійського письма: єврейського квадратного письма (алеф — א), самаритянської (алаф — ࠀ), арабської (аліф — ﺍ), сирійської (алаф — ܐ), грецької (альфа — α), коптської (альпа — Ⲁ) та ін. абеток.
Значення
Зазвичай усі варіанти літери алеф зберігають позначення гортанної змички або звуку [a]. Літера алеф та її похідні мають також і числове значення, яке в різних алфавітах збігається й дорівнює цифрі 1. Найімовірніше, однією з перших похідних від алеф букв це числове значення отримала грецька α у 4 ст. до н.е. у грецькій системі числення (у давнішій за неї аттичній системі, що використовувалася у 7–4 ст. до н.е., цифру 1 позначали буквою Ι). Під впливом грецької системи числення відповідного цифрового значення приблизно у 2 ст. до н.е. літера алеф набула в єврейському квадратному письмі, у 1 ст. н.е. — у сирійському письмі тощо.
Література
- Coulmas F. Writing Systems of the World. Oxford : Blackwell Publishers,1989. 302 p.
- Healey J. The Early Alphabet. London; Berkeley : University of California Press, 1990. 64 p.
- Daniels P.; Bright W. The World’s Writing Systems. Oxford : Oxford University Press, 1996. 968 p.
- 5300 Jahre Schrift / Hrsg. von M. Böttner, L. Lieb, Ch. Vater u. a. Heidelberg : Wunderhorn, 2017. 220 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Алеф // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алеф (дата звернення: 3.05.2024).
