Алимов, Олександр Миколайович
Али́мов, Олекса́ндр Микола́йович (30.09.1923, м. Юзівка, тепер Донецьк, Україна) — вчений-економіст, доктор економічних наук, професор (з 1966), академік НАН України (з 1973), заслужений діяч науки і техніки України (з 1997), академік Академії екологічних наук України (з 1992).
|
Алимов, Олександр Миколайович | |
|---|---|
| Народження | 30.09.1923 |
| Місце народження | Донецьк |
| Alma mater | Всесоюзний заочний фінансовий інститут |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | економічна наука, економічне управління, прогнозування |
Зміст
Життєпис
Походить із робітничої шахтарської родини.
1942 закінчив Лепельське артилерійсько-мінометне училище.
Учасник Другої світової війни. Демобілізувався у вересні 1946.
Закінчив Всесоюзний заочний фінансовий інститут (м. Москва) у 1952. Під час навчання працював на підприємствах м. Донецька: начальником відділу кадрів «Облпрацярезерву» (1947–1949), інженером виробничо-технічного відділу, завідувачем навчальної частини навчально-курсового комбінату «Донбасмашбуд» (1949–1951), інженером, старшим економістом і керівником сектору комбінату «Сталіншахтбуд» (1951–1953, тепер «Донецькшахтобуд»).
1957 закінчив аспірантуру Московського гірничого інституту, захистив кандидатську дисертацію.
У 1957–1965 працював керівником сектору та відділу в Донецькому науково-дослідному вугільному інституті. Захистив докторську дисертацію за спеціальністю «Економіка, організація та планування промисловості» (1965). Відтоді працював директором-організатором Інституту економіко-промислових досліджень у складі Донецького наукового центру АН УРСР (тепер Донецький науковий центр НАН України). Під його керівництвом 1969 інститут перетворено на Інститут економіки промисловості АН УРСР (тепер Інститут економіки промисловості НАН України). Учений створив тут свою наукову школу.
1973–1984 — голова Ради з вивчення продуктивних сил України. Водночас очолював Наукову раду з проблем науково-технічного і соціально-економічного прогнозування при Президії АН УРСР і Держплані УРСР.
1984–2005 — завідувач відділу промислового потенціалу Інституту економіки АН УРСР.
2005–2010 — радник дирекції Ради продуктивних сил України НАН України. З 2011 — радник директора і завідувач відділу стратегічного потенціалу сталого розвитку Державної установи «Інститут природокористування та сталого розвитку НАН України».
Водночас викладає в Київському національному університеті технологій та дизайну.
Науковий доробок
Наукові праці Алимова присвячені теорії та практиці розвитку й розміщення продуктивних сил, створенню автоматичних систем управління, госпрозрахунку, науковій організації праці.
Як керівник проекту брав участь у створенні «АСУ-Донецьк» — однієї з перших на теренах СРСР автоматизованих систем управління, призначених для підприємств машинобудування з малосерійним виробництвом.
Один із провідних розробників низки програм, зокрема Комплексної програми розвитку народногосподарського комплексу м. Києва та київської агломерації до 2020, Концепції охорони та раціонального використання земельних, водних і лісових ресурсів, а також техніко-економічного й екологічного обґрунтування будівництва комплексу «Дунай — Дніпро» та ін.
Під науковим керівництвом Алимова опубліковано понад 550 наукових праць, серед них 9 індивідуальних і 39 колективних монографій, підготовлено 25 кандидатів наук і 7 докторів наук.
Визнання і нагороди
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2009), премії ім. О. Шліхтера АН УРСР (1974).
Нагороджений орденами: Червоного Прапора (1943, 1945), медаллю «За відвагу» (1943), ін. орденами та медалями.
Праці
- Экономическая реформа и система финансовых отношений в угольной промышленности. Киев, 1970;
- Производительные силы: проблемы развития и размещения. Москва, 1981;
- У с п і в а в т. — Экономическое и социальное развитие Киева: основне направления. 1981–1990. Киев, 1982;
- Рыночные трансформации в переходной экономике. Киев, 1998;
- Конкурентоспособность национальной экономики. Киев, 2001;
- Стратегия структурной перестройки промышленности. Киев, 2001;
- Концептуальные положення формирования новой промышленной доктрины. Киев, 2002;
- Динамизм развития производственного потенциала. Киев, 2003.
Література
- Александр Николаевич Алымов / АН Украины. Киев, 1993;
- Палій В. М., Храмов Ю. О. Національна Академія Наук України (1918–2008). Персональний склад / За ред. В. Л. Богданова. Київ, 2008;
- Люди победы. Будем жить! Київ, 2017.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Алимов, Олександр Миколайович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алимов, Олександр Миколайович (дата звернення: 4.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.04.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
