Алпатьєв, Стефан Михайлович
Алпа́тьєв, Стефа́н Миха́йлович (15.08.1904, х. Мишкін, тепер Новочеркаського району Ростовської області, Російська Федерація — 26.07.1985, м. Київ, тепер Україна) — учений-меліоратор, фахівець у галузі поливного землеробства, організатор меліоративної науки, доктор сільськогосподарських наук (з 1966), професор (з 1968).
|
Алпатьєв, Стефан Михайлович | |
|---|---|
| Народження | 15.08.1904 |
| Місце народження | Мишкін |
| Смерть | 26.07.1985 |
| Місце смерті | Київ |
| Alma mater | Донський державний аграрний університет |
| Напрями діяльності | землеробство, меліорація, сільське господарство |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Ордени | Трудового Червоного Прапора (1948, 1971), Знак пошани (1955, 1958) |
| Медалі | За доблесну працю під час Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. (1945), За трудову доблесть (1966) |
| Грамоти | Почесна грамота Президії ВР УРСР (1964) |
Життєпис
Народився у сім’ї вчителя. У 1928 закінчив меліоративний факультет Донського інституту сільського господарства і меліорації (м. Новочеркаськ; тепер Донський державний аграрний університет). Працював головним спеціалістом, а згодом директором Сальської дослідно-меліоративної організації (1928–1932) у Ростовській області, заступником директора Північно-Кавказького НДІ гідротехніки і меліорації (1932–1934).
У 1934–1941 — завідувач відділу і заступник директора Українського НДІ гідротехніки й меліорації (м. Одеса).
Під час Другої світової війни працював інженером і виконробом на спорудженні оборонних укріплень на Кубані, начальником і головним інженером Ставропольського облводгоспу.
Організовував відновлення діяльності в м. Києві Українського НДІ гідротехніки й меліорації (тепер Інститут водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України), з 1944 — його директор. На цій посаді працював упродовж 30 років з перервою у 1956–1958 на час перебування у докторантурі.
За сумісництвом обіймав посаду доцента й займався викладацькою діяльністю в освітніх установах міст Новочеркаська, Одеси, Києва (1931–1946).
З 1974 був науковим консультантом Українського державного інституту «Укрдіпроводгосп» (тепер Публічне акціонерне товариство «Український головний проектно-вишукувальний і науково-дослідний інститут з меліоративного та водогосподарського будівництва (ПАТ «Укрводпроект»).
Брав активну участь у роботі Відділення гідротехніки й меліорації Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені В. І. Леніна. Був членом Науково-технічної ради Мінводгоспу СРСР та Мінводгоспу УРСР, експертом Держплану СРСР під час розгляду проектів великих водогосподарських об’єктів, відповідальним редактором республіканського міжвідомчого науково-технічного збірника «Меліорація і водне господарство», збірників наукових праць, членом редколегії багатьох журналів.
Наукова діяльність
Дослідницьку діяльність розпочав у роки навчання. Перші публікації стосуються аналізу стану зрошення та характеристик іригаційних систем Північного Кавказу, питань організації дослідної справи в іригації.
Тематика досліджень довоєнного періоду охоплює питання розвитку ґрунтових процесів при зрошенні, можливості рисосіяння на Північному Кавказі та в Дагестані, механізації поливу, зокрема шляхом дощування, вирощування городніх культур і освоєння зрошуваних земель. Провідна тема — питання водоспоживання й режимів зрошення сільськогосподарських культур, методи розрахунку строків і норм поливу, обґрунтування водозабезпеченості зрошувальних систем.
У Новочеркаському інженерно-меліоративному інституті захистив докторську дисертацію на тему: «Поливний режим сільськогосподарських культур у північній частині України» (1965).
Довів, що сумарне випаровування сільськогосподарських культур визначається насамперед комплексом зовнішніх умов випаровування, тобто воно залежить від дефіциту вологості повітря, біологічних особливостей та фаз розвитку рослин. За дефіцит вологості приймав різницю між фактичною вологістю повітря та вологістю повного насичення (точкою роси). Результати цих досліджень поклав в основу розробленого у співавторстві з його братом доктором географічних наук, професором А. Алпатьєвим біокліматичного методу розрахунку сумарного випаровування зрошуваного поля. Цей метод використовують для обґрунтування водозабезпеченості у проектах зрошувальних систем. Біокліматичний метод був рекомендований для застосування усім проектним організаціям зони зрошення Європейської частини СРСР. Його використовували при проектуванні зрошення на площі понад 10 млн га в Україні, Російській Федерації, республіках Закавказзя, а також у Болгарії, Угорщині, Чехословаччині.
Учений обґрунтував також необхідність широкого зрошення на півдні як найважливішого й найдієвішого способу боротьби з посухами.
Наукова спадщина Алпатьєва складає 160 наукових, науково-виробничих і науково-дослідних праць.
Нагороди
Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1948, 1971) та «Знак пошани» (1955, 1958), Почесною грамотою Президії ВР УРСР (1964), медалями «За доблесну працю під час Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр.» (1945), «За трудову доблесть» (1966) та ін.
Праці
- Досліди з городніми культурами при зрошенні в степовій частині басейну р. Дніпро. Київ; Полтава : Державне видавництво колгоспної і радгоспної літератури УСРР, 1936. 84 с. (у співавт.)
- Зрошування овочевих культур. Київ : Державне видавництво колгоспної і радгоспної літератури УРСР, 1940. 64 с.
- Побудова й ремонт зрошуваної системи. Київ : [б. в.], 1947. 116 с.
- Орошение сельскохозяйственных культур. Киев; Харьков : Государственное издательство сельскохозяйственной литературы УССР, 1950. 272 с. (у співавт.)
- Формирование поливного режима сельскохозяйственных культур на основе оперативного учета суммарного испарения. Киев : Урожай, 1966. 235 с.
Література
- Коваленко П. І. Видатний вчений-меліоратор (До 90-річчя з дня народження С. М. Алпатьєва) // Вісник аграрної науки. 1994. № 12. С. 96–97.
- Професор Алпатьєв Стефан Михайлович (1904–1985) / Уклад.: В. А. Вергунов, О. В. Бачкала, А. С. Загайчук та ін. Київ : Інститут гідротехніки і меліорації, 2005. 96 с.
- Бачкала О. В. Наукова та організаційна діяльність Стефана Михайловича Алпатьєва // Історія науки і біографістика. 2007. Вип. 2. URL: http://inb.dnsgb.com.ua/2007-2/07bovsma.pdf
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вергунов В. А. Алпатьєв, Стефан Михайлович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алпатьєв, Стефан Михайлович (дата звернення: 4.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.07.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
