Алсіфер
Алсіфе́р [від лат. al(uminium) — алюміній, лат. si(licium) — кремній і лат. fer(rum) — залізо]; сендаст) — магнітно-м’який сплав (стоп), який містить 9,6 % Силіцію (кремнію), 5,4 % Алюмінію, решта — Ферум (залізо).
Уперше системно добутий 1932 в Японії Х. Масумото (1895–1987) і Т. Ямамото. Назву дали спочатку для означення пресованої маси з цього сплаву, а згодом — самого сплаву (1941, СРСР). На Зхаході дістав назву «сендаст» (від яп. міста Сендай, де його було добуто).
Застосовують для виготовлення магнітопроводів, корпусів приладів і апаратури. Деталі з алсіферу виготовляють литтям, обробляють шліфуванням. 1970–1990 алсіфер широко застосовували як матеріал для виготовлення магнітних головок аудіомагнітофонів (див. Магнітофон) класу Hi-Fi (особливо касетних). Проти традиційного пермалою (прецизійний залізо-нікелевий сплав із магнітно-м’якими властивостями з умістом нікелю від 22 % до 84 %) сендастові магнітопроводи таких головок працювали від двох до п’яти разів довше.
Література
- Пасынков В. В., Сорокин В. С. Материалы электронной техники. 3-е изд. Санкт-Петербург, 2001.
- Афтанділянц Є. Г., Зазимко О. В., Лопатько К. Г. Матеріалознавство. Херсон, 2012.
- Бодрова Л. Г. Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство. Тернопіль, 2017.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Тимочко М. Д. Алсіфер // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алсіфер (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.08.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів