Альберт Великий

Альберт Великий, фреска Томи Моденського з 1352 року, Тревізо, Італія

Альбе́рт Вели́кий (Святий Альберт; лат. Albertus Magnus; при народженні Альберт фон Больштедт (нім. Albert von Bollstadt); бл. 1193, м. Лауїнген, тепер Німеччина — 15.11.1280, м. Кельн, тепер Німеччина) — середньовічний німецький католицький теолог, чернець-домініканець, реформатор католицького богословʼя, природознавець, алхімік та астролог, філософ, наставник Томи Аквінського.


Альберт Великий

Справжнє ім’я Альберт фон Больштедт
Народження бл. 1193«бл» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 0.1193.
Місце народження Лауїнген
Смерть 15.11.1280
Місце смерті Кельн
Alma mater Падуанський університет
Напрями діяльності богослов'я, освіта, наука
Традиція/школа католицизм


Життєпис

Святий Альберт народився бл. 1193 у родині графів Больштедт в м. Лауїнгені (Швабія). Змалку зростав у заможності; здобув виховання, належне нащадку знатного роду.

Освіту отримав у Падуанському університеті (Італія). У м. Падуя 1223 вступив до ордену домініканців. Завершивши навчання та склавши чернечі обітниці, отримав призначення стати професором в м. Кельні. У 1245 — у м. Парижі, де отримав ступінь магістра теології та очолив кафедру богослов’я. Згодом здобув ступінь доктора теології у Паризькому університеті.

У 1260–1262 — єпископ м. Регенсбурга. Подаючи священикам та прихожанам приклад духовного служіння, поступово відновив порядок в єпархії, що занепадала.

Наприкінці життя повернувся до монастиря у м. Кельні. Останні літа провів у молитві та духовному наставництві, працюючи над науковими й теологічними творами.

Діяльність

Альберт Великий відомий як богослов-реформатор, освітянин, різносторонній учений, винахідник.

Викладав у навчальних закладах Німеччини та Франції. Знався на математиці, фізиці, хімії, механіці, логіці, етиці, метафізиці, теології. Винайшов логарифми. Засновник кібернетики Норберт Вінер вважав Альберта Великого одним із прабатьків сучасної кібернетики.

Альберт Великий одним із перших поцінував духовну спадщину арабської та давньогрецької культури. Коментував тексти Аристотеля. Реформував католицьке богословʼя на основі аристотелізму.

У 1259 на генеральному капітулі ордену у м. Валансьєнні Альберт Великий наполіг, щоб філософія та природничі дисципліни ввійшли до навчального плану орденських шкіл, що посприяло розвитку середньовічної освіти.

Праці

Написав численні праці. Найвідоміші з-поміж них:

  • «Сума теології» ("Summa theologiae");
  • «Книга про причини і про властивості елементів» ("Liber de causis proprietatum elementorum");
  • «Про алхімію» ("De alchimia") та ін.

Альберт Великий обстоював постулати віри, спираючись на вчення Аристотеля, наукові знання. Використовуючи емпіричні, раціональні докази; у вигляді силогізмів аргументував існування Бога. Доводив, що саме християнство несе в собі істинне знання про Бога.

Мислив космос як єдину живу систему, на що спирався в своїх передбаченнях майбутнього людства.

Визнання

За всеосяжні знання сучасники назвали його Великим і присвоїли титул doctor universalis (доктор універсальний).

Праці Альберта Великого мали великий вплив також на нащадків. У пізньосередньовічному богослов’ї виникла течія альбертистів — послідовників Альберта Великого.

Канонізований католицькою церквою в 1931 та зарахований до вчителів Церкви Папою Пієм XI. День пам’яті святого — 15 листопада.

Цитата

«Вся мудрість походить від Господа нашого… Він є найвища висота і глибока глибина всякого знання. Він є скарбниця всякого знання, Він є скарбниця всієї мудрості»

 Альберт Великий, «Малий алхімічний звід» (Libellus de Alchimia).


Література

  1. Вертеловский А. Средневековая мистика и отношение её к католичеству. Харьков : Типография Окружного штаба, 1888. 274 c.
  2. Соколов В. В. Средневековая философия. Москва : Высшая школа, 1979. 448 с.
  3. Honnefelder L. (ed.). Albertus Magnus and the Beginnings of the Medieval Reception of Aristotle in the Latin West. From Richardus Rufus to Franciscus de Mayronis, (collection of essays in German and English). Münster : Aschendorff, 2005. 862 р.
  4. Resnick I. (ed.). A Companion to Albert the Great: Theology, Philosophy, and the Sciences. Leiden : Brill, 2012. 852 р.
  5. Поло де Бонье М.-А. Средневековая Франция. Москва : Мысль, 2014. 231 с.

Автор ВУЕ

Г. О. Остапчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Остапчук Г. О. Альберт Великий // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альберт Великий (дата звернення: 25.04.2024).

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶