Альманах
Альма́нах (араб. ألمناخ — астрономічний календар; есп.-араб. al-manāḵ — час, міра) —
1) колективний збірник літературно-художніх (іноді публіцистичних) творів одного літературного напряму чи регіону, що об’єднані за певною тематичною, жанровою чи стильовою ознакою, які зазвичай публікують уперше;
2) неперіодичний (іноді періодичний або продовжуваний) збірник літературно-художнього, науково-популярного, довідкового характеру, що містить нові твори з різних галузей знань, об’єднані спільною тематикою.
Зміст
Історична довідка
Первісно альманах — книга або таблиця з календарем, у якому фіксували дні, тижні та місяці, вели реєстр релігійних свят, стисло описували астрономічні явища, наводили астрологічні прогнози, практичні поради щодо сільськогосподарських робіт тощо.
Прототипами ранніх альманахів вважають вавилонські гемерології (календарі з визначенням сприятливих і несприятливих днів) та грецькі парапегми (висічені на камені календарі, що містили цікаві астрономічні явища) сер. ІІ тис.
Рукописні альманахи відомі від 12 ст., набули поширення у 14–15 ст. Перші друковані альманахи в Європі з’явилися в період інкунабул — у 15 ст. Найдавнішим друкованим альманахом календарного типу є «Pro annis pluribus» Георга Пейрбаха.
У 17 ст. в європейських альманахах публікували новини, родоводи королівських династій, довідки про високе духовенство та ін. Згодом в альманахах почали вміщувати художні твори — таким чином сформувався літературний альманах як вид колективного збірника. Перші європейські літературні альманахи з’явилися у 17 ст. у Франції, а набули популярності у 18 ст., наприклад, «L’Almanach des muses» («Альманах муз», Париж, 1764–1833).
Класифікація
Альманах має розвинену класифікацію, здійснювану за різними критеріями.
За способом упорядкування:
• тематичний — укладений за спільністю тематики («Хроніка–2000» (Київ, 2002–2008), «Помаранчева революція. Як це було. Хроніка перемоги» (Київ, 2005), А. Мухарський «Майдан. Революція духу: каталог-альманах» (Київ, 2014), «Кава з перцем: альманах київських сатириків і гумористів» (Київ, 2006), «Український гумористично-сатиричний календар-альманах» (Коломия, 2012));
• територіальний — обсервує творчі здобутки та іншу тематику певного регіону, області («Сімдесят сім: альманах молодої поезії Буковини» (Чернівці, 2000), «Корзо: альманах сучасної літератури Закарпаття» (Ужгород, 2008), «Гуцульський калєндар» (Верховина, від 1996)). За періодичністю:
• неперіодичний — виходить одноразово і продовження його не передбачено («Джинсове покоління. Пострадянська література Закарпаття» (Мукачево, 2007));
• продовжуваний — виходить через заздалегідь невизначені проміжки часу, в міру накопичення матеріалу, нумерованими випусками, які мають спільну назву («Королівський ліс» (Львів, 2000, 2002), «Хіппі у Львові» (Львів, 2011, 2012, 2015));
• періодичний — виходить через певні, однакові, проміжки часу («Нова проза» (Луцьк, 2003–2012), «Сучасна українська драматургія» (Київ, 2005–2007), «Цитаделя: львівський мілітарний альманах» (Львів, засн. 2009), «Ейдос: альманах теорії та історії історичної науки» (Київ, засн. 2005)).
За читацькою адресою:
• для дорослих читачів, у т. ч. числі за гендерним принципом («Перший вінок. Жіночий альманах» (Львів, 1887));
• для дітей («Світ очима дитини: альманах поезії та прози» (Вінниця, 2003), «Сонячна Мальвія (Радосинці — дітям)» (Київ, 2005)).
За способом виготовлення:
• друковані («Нова проза» (Луцьк, 2006), «Цитаделя» (Львів, 2009));
• електронні («Артес» (Львів, засн. 2011), «Палисадник» (засн. 2015)).
Змістові особливості
Композиційно альманахи подібні до журналів або часописів, мають постійну рубрикацію, подають біографічні довідки про авторів. Окремі альманахи уподібнені до антологій за способом упорядкування та редакційно-видавничою підготовкою.
Сучасні альманахи містять твори переважно літературно-художнього характеру: «Нова проза» (Луцьк, 2006), «Сходи» (Іллічівськ, 2002), «Пробудження» (Київ, 2004), «Сфінкс» (Донецьк, 2010). Однак у них можуть також публікуватися науково-популярні твори, наприклад, «ЛітАкцент» (Київ, 2008–2010), «Цитаделя» (Львів, 2009), «Артес» (Львів, засн. 2011) або ж продовжувати традиції давніх альманахів-календарів (книга-альманах «Гуцульський калєндар» (Верховина, від 1996).
Особливості дизайну
Друковані альманахи здебільшого друкують на офсетному папері й виготовляють як видання кодексного типу в м’якій обкладинці, проте як винятки трапляються видання в твердих оправах («Український гумористично-сатиричний календар-альманах» (Коломия, 2012)), «Наш Львів» (Львів, 2007), «Молода муза» (Херсон, 2007)) та з повноколірними ілюстраціями на вклейках.
Серед сучасних альманахів трапляються самвидавні, без належної редакційно-видавничої підготовки. Інтернет-альманахи, наприклад, мистецтвознавчий «Артес» та літературний «Палисадник», подають контент у мультимедійному форматі, використовуючи можливості гіпертексту.
Альманах в Україні
Витоки українських альманахів сягають часів Київської Русі — колективні ізборники та цвєтніки відомі від 11 ст. Східна традиція поєднання календаря і літературного твору спостерігається в барокову добу: перший друкований календар Андрія Римші виданий в острозькій друкарні Івана Федоровича 1581 р.
Власне зародження й розвиток альманахового книговидання в Україні припадає на 19 ст. і тісно пов’язаний із певними історико-культурними періодами.
Перший етап у виданні альманахів припадає на 1830–1840-ві рр.: на Наддніпрянській Україні, коли внаслідок «Цензурного уставу» 1826 унеможливлено видання українськомовної періодики, вийшов «Украинскій альманахъ» (Харків, 1831). Відтак побачили світ «Утренняя звезда» (Харків, 1833), «Кіевлянинъ» (Київ, 1840–1841; Москва, 1850), «Ластовка» (Санкт-Петербург, 1941), «Молодикъ» (Харків, 1843–1844; Санкт-Петербург, 1844). На Західній Україні перший альманах — «Русалка Днѣстровая» (Будим, 1837); опісля — «Вѣнок русинамъ на обжинки» (Відень, 1846–1847).
У другій пол. 19 ст. — на поч. 20 ст. значну роль у розвитку та популяризації української літератури відіграли альманахи: «Рада» (Київ, 1883–1884), «Степъ» (Санкт-Петербург, 1886), «Складка» (Харків, 1887, 1893, 1896; Санкт-Петербург, 1897). У Західній Україні: «Перший вінок» (Львів, 1887), «Днѣстрянка» (Львів, 1876), «Руска хата» (Львів, 1877), «Ватра» (Стрий, 1887) та ін.
На поч. 20 ст. із пожвавленням літературного життя й розвитком модерністської літератури побачили світ: «З-над хмар і з долин» (Одеса, 1903), «Дубове лыстє. Альманахъ на згадку про П. О. Кулиша» (Київ, 1903), «За красою» (Чернівці, 1905), «З потоку життя» (Херсон, 1905), «Терновий вінок» (Київ, 1908). Історичні події 1917 зумовили вихід у Львові кількох альманахів стрілецької тематики: «Стрілецький календар-альманах Артистичної Горстки і Пресової Кватири УСС в полі на звичайний рік 1917» (Львів, 1917), літературно-мистецький альманах «Тим, що впали» (Львів, 1917) та ін.
Широке розмаїття альманахів та альманахів-календарів представлене у Західній Україні у 1920–1930-х: літературно-політичний і громадський альманах «Дніпро» (Львів, 1923–1939), історичний календар-альманах «Червоної Калини» (Львів, 1921–1939), «Альманах лівого мистецтва» (Львів, 1931), «Альманах “Нового часу”» (Львів, 1937–1939, видання І. Тиктора), альманахи видавництва «Жіноча доля» («Наш світ», «Наша книга» та ін., Коломия, 1927–1939) та ін.
Численні українські альманахи виходили в радянський період. Вони спрямовувалися на виховання молоді, популяризацію літератури певних регіонів, присвячувалися темі Другої світової війни: «Україна в огні» (альманах Спілки радянських письменників України, Уфа, 1942), «Літературний Донбас» (альманах Донецької обласної організації письменників СПУ), «Радянське Закарпаття» (Ужгород, 1947–1957 рр.), «Жовтень» (Київ, 1930) та ін.
Також у різний час видано знакові альманахи в українській діаспорі: «Новий обрій» (альманах української діаспори в Австралії, Мельбурн, 1954–2005), «Зерна: літературно-мистецький альманах українців Європи», (Париж-Львів-Цвікау, заснований 1994) та ін.
Серед сучасних альманахів України переважають українськомовні, в окремих регіонах — російськомовні або двомовні.
Друковані альманахи поширюються переважно через книготорговельну мережу.
Основні функції альманахів
Основні функції альманахів такі: • інформаційна — подають відомості про важливі релігійні та народні свята, вагомі історичні та суспільні події в житті країни чи певного краю, публікації з різних галузей знань і т. ін.;
• естетична — представляють читачеві літературно-художні твори, розвивають в нього уявлення про красу слова, художній смак;
• організаторська — альманах є найбільш адекватним видом видання, що репрезентує творчу практику певного літературного кола (школи, угрупування);
• апробаційна — альманах часто є першим місцем публікування твору.
Цитата
«Я вичитав десь думку, може, більш дотепну, ніж обґрунтовану, але все ж досить вдалу, що кожна література, яка тільки зароджується або відроджується, починається з періоду метеликів і принагідних брошур, після чого проходить період альбомів та альманахів, поки, врешті, не дійде до журналів і періодичних видань».
(Франко І. Українська альманахова література // Франко І. Я. Зібрання творів : у 50 т. Київ : Наукова думка, 1980. Т. 27. С. 95–108)
Література
- ДСТУ 3017 :2015. Видання. Основні види. Терміни та визначення. Київ : Держспоживстандарт України, 2016. 42 с.
- Усманова О. В. Альманах як тип неперіодичного видання в історії української журналістики // Наукові записки Інституту журналістики. Т. 56. Київ, 2014. С. 335–339.
- Голик Р. Реальна й віддзеркалена Галичина: календарі, час, ментальність й повсякденне життя галичан в краю й на еміграції (кінець ХІХ — перша половина ХХ ст.) // Вісник Львів. ун-ту. Серія книгозн. бібліот. та інф. технол. Львів, 2014. Вип. 9. С. 23–42.
- Кужель Л. Західноукраїнські та українські еміграційні альманахи 1920–1930-х років: тематико-типологічний аналіз // # Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. 2015. Вип. 7. С. 302–342.
- Франко І. Українська альманахова література // Франко І. Я. Зібрання творів : у 50 т. Київ : Наукова думка, 1980. Т. 27. С. 95–108.
- Almanac // URL: https://www.britannica.com/topic/almanac
- Українські літературні альманахи і збірники XIX — початку XX ст. : бібліографічний покажчик / склав І. З. Бойко. Київ : Наукова думка, 1980. 372 с.
- Бойко І. З. Українські літературні альманахи і збірники XIX — початку XX ст. Київ : Наукова думка, 1967. 370 с.
Автор ВУЕ
Див також
Покликання на цю статтю: Левицька О. С. Альманах // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альманах (дата звернення: 4.05.2024).
