Альперн, Данило Овсійович
Альпе́рн, Дани́ло Овсі́йович (15.12.1894, м. Харків, тепер Україна — 24.08.1968, м. Харків, тепер Україна) — патофізіолог, член-кореспондент АН УРСР (з 1939); заслужений діяч науки УРСР (з 1948).
|
Альперн, Данило Овсійович | |
|---|---|
| Народження | 1894 |
| Місце народження | Харків, Україна |
| Смерть | 1968 |
| Місце смерті | Харків, Україна |
| Alma mater | Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків |
| Місце діяльності | Харківський національний медичний університет, Харків |
| Напрями діяльності | медицина, патофізіологія |
Життєпис
Медичну освіту здобув на медичному факультеті Харківського університету (1917), де і залишився працювати на кафедрі загальної патології на посадах асистента, а згодом — старшого асистента. 1922 підвищував кваліфікацію за кордоном (у Німеччині, в Інституті патології (м. Берлін) та Інституті фізіології (м. Кіль). 1923–1929— доцент, від 1929 до кінця життя — завідувач кафедри патологічної фізіології Харківського медичного інституту (тепер Харківський національний медичний університет). Від 1930 — професор. Одночасно керував відділами патофізіолоґії Українського психоневрологічного інституту (1923–1955) та Українського інституту експериментальної медицини (1934–1941). У 1921 захистив докторську дисертацію «Матеріали до фізіології і патології мозкового придатка».
Був головою Харківського товариства патологів; членом президії та членом правління Харківського медичного товариства; заступником голови Українського та членом правління Всесоюзного наукових товариств патофізіологів; почесним членом Міжнародного антиревматичного товариствата Аргентинської антиревматичної ліги; членом редакційних колегій низки фахових журналів.
Наукова праця
Основні напрями наукових досліджень: патофізіологія нервової системи і нейрогуморальної регуляції, патохімія запалення й патогенез алергічних реакцій. Дослідив трофічний вплив нервової системи на проникність судин і тканин; визначив роль продуктів нуклеїнового обміну в розвитку запалення; вивчив десенсибілізуючу та протизапальну дію деяких гормонів гіпофізу. Запропонував новий препарат мезофізин. Отримав нові дані про значення розладів вуглеводного обміну в патогенезі алергічних реакцій. Уперше з’ясував роль ацетилхоліну, холінестерази та аденінових сполук як ендогенних чинників запалення.
Автор понад 200 наукових публікацій, зокрема 7 монографій. Його підручник «Патологічна фізіологія»(1938) витримав 6 видань і був виданий у кількох зарубіжних країнах.
Праці
- Учение о лихорадке. Харьков, 1928.
- Вегетативная нервная система и обмен веществ, Киев, 1931.
- Химические факторы нервного возбуждения в организме человека, Москва, 1944. 192 с.
- Воспаление. Москва, 1959. 286 с.
- Холинергические процессы в патологии. Москва, 1963. 280 с.
- Патологическая физиология. Москва, 1965. 434 с.
Література
Даниил Евсеевич Альперн // Фізіологічний журнал. 1968. Т. 14. № 5. С. 718. Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах і іменах. Львів : НТШ, 2004. С. 266. Ліпшиць Р. У. Данило Овсійович Альперн (до 110-річчя від дня народження) // Фізіологічний журнал. 2005. Т. 51. № 1. С. 123–126. Історія Харківського державного медичного університету. 200 років. Харків: ВПЦ «Контраст», 2005. 752 с. Розвиток патофізіології в Україні / За ред. О. О. Мойбенка. Чернівці, 2009. С. 196–2002. Червяк П. І. Медична енциклопедія. Київ : ВЦ «Просвіта», 2012. С.1179.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Червяк П. І. Альперн, Данило Овсійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альперн, Данило Овсійович (дата звернення: 4.05.2024).
