Альтернанс

Альтерна́нс (фр. alternance — чергування, від лат. alternare — чергуватися) — правила чергування окситонних (чоловічих), парокситонних (жіночих), дактилічних рим у складних строфічних формах (сонет, секстина, рондо, тріолет, октава тощо).

Історична довідка

Термін запровадили французькі класицисти в 16 ст. Пізніше нові правила римування було засвоєно німецькою літературою. В Україні альтернанс з’явився в поезії 18 ст. Явище альтернансу характерне винятково для літератури епохи класицизму. Відтак у 19 ст. ці правила почали порушувати, а в 20 ст. вони перестали бути обов’язковими.

Характеристика

Згідно з альтернансом неприпустимими є вірші білі або монорими, а також строфи, що починаються та закінчуються однією римою.

Альтернанс вимагає чергування закінчень: якщо у строфі різні закінчення та римування за зразком чжжч (ч — чоловіче закінчення з наголосом на останньому складі; ж — жіноче закінчення з наголосом на передостанньому складі), то наступна строфа вірша повинна бути побудована навпаки — жччж, що допоможе уникнути однакових закінчень на межі строф.

Альтернанс в українській поезії

За вимогами альтернансу написані поема «Сновидів» С. Гординського (1938), де одна октава закінчується односкладовим закінченням, а друга починається двоскладовим, третя — знову односкладовим, тобто чергуються.

Поезії «Хоч ти не будеш цвіткою цвісти...», «Вона умерла...» (1896) І. Франка відповідають вимогам альтернансу, хоча поет часом порушував їх. Прикладом альтернансу може слугувати також «Сонячний етюд» І. Драча, написаний п’ятистопним ямбом.

Цитата

Вона умерла! Слухай! Вам! Вам! Вам! Се в моїм серці дзвін посмертний дзвонить. Вона умерла! Мов тяженний трам, Мене цілого щось додолу клонить. Щось горло душить. Чи моїм очам Хтось видер світло? Хто се люто гонить Думки з душі, що в собі біль заперла? Сам біль? Вона умерла! Вмерла! Вмерла!

 (Франко І. Я. Зібр. тв. у 50 т. Київ : Наукова думка, 1976. Т. 2. С. 154–155).

Література

1. Гаспаров М. Л. Литературный энциклопедический словарь / Под общ. ред. В. М. Кожевникова, П. А. Николаева. Москва : Советская энциклопедия, 1987. 751 с.
2. Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т. 1. / Авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. Київ : ВЦ «Академія», 2007. С. 57.
3. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. Київ : Видавничий центр «Академія», 2007. С. 29.
4. Останкович А. В. Cонет как универсальная жанрово-строфическая форма. Ставрополь : Северо-Кавказский федеральный университет, 2015. 373 с.

Автор ВУЕ

• Ю. І. Ковалів

Покликання на цю статтю: Ковалів Ю. І. Альтернанс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альтернанс (дата звернення: 7.05.2024).