Альтернативне паливо

Ріпак (Brassica napus) – сировина для виробництва біодизеля

Альтернати́вне па́ливо ― горючі природні або штучні речовини, що при спалюванні виділяють теплову енергію та які можна використовувати замість основних або проєктних палив у теплових установках — енергетичних та опалювальних котлах, промислових та побутових печах, сушарках, двигунах внутрішнього згоряння, газових турбінах.

Загальні відомості

Гранульоване паливо

У промисловості, комунально-побутовій сфері та транспортних засобах як паливо використовують вугілля, природний та нафтовий попутний газ, деревину, торф, лігніт (буре вугілля), продукти нафтопереробки, біопаливо, зокрема біоетанол та біодизель, відходи сільського господарства та лісопереробки, технологічні гази металургійних та хімічних виробництв, тверді побутові відходи, шлами стічних вод, а також похідні паливні продукти — генераторний газ, водовугільні суспензії, водомазутні емульсії, а також РДФ (RDF, англ., refuse derived fuel — паливо з відходів) — гранульоване паливо, вироблене з горючої складової твердих побутових відходів. Здебільшого ці види палива можуть бути альтернативними одне одному. Поширені приклади використання вугілля як палива, альтернативного природного газу, і зворотні; природного газу або іншого газового палива — замість рідкого у двигунах внутрішнього згоряння.

Застосування альтернативного палива зазвичай зумовлено економічними та ресурсними чинниками, а також екологічними міркуваннями. За низьких цін на природний газ його у великих обсягах використовували для вдування в доменні печі для зниження витрат коксу. Після зростання цін та виникнення проблем з постачанням природний газ замінили вугільним пилом. Альтернативними щодо моторних палив нафтового походження можуть бути біоетанол та дизельне пальне, виготовлені із рослинної сировини. Альтернативне паливо часто використовують як резервне, коли трапляються перерви у постачанні основного палива. Майже всі котельні установки оснащені обладнанням для використання мазуту замість природного газу на випадок припинення його постачання або за аварійного зниження тиску. У країнах Північної Європи набуло поширення заміщення вугілля на теплових електростанціях біопаливом для зменшення обсягу шкідливих викидів.

Характеристики

Технічна можливість застосування альтернативного палива замість основного залежить від відповідності їхніх теплотехнічних характеристик, серед яких: теоретична температура горіння палива та його теплотворна здатність. Для деяких видів біопалива, що можуть бути альтернативою природному газу, ці параметри наведено в таблиці.

Зважають також на агрегатний стан, фракційний склад, зольність і вологість альтернативного палива. Вугілля, температура горіння якого близька до аналогічних показників природного газу або мазуту, може бути замінене ними за мінімального втручання в конструкцію теплового агрегату або без нього. Процес зворотного заміщення газу або мазуту вугіллям потребує організації систем його складування, приготування та транспортування, заміни пальникових пристроїв, створення систем золовидалення та золовловлення.

Особливості застосування

Під час заміщення основного палива альтернативним з меншою теплотворною здатністю недостатньо подати у тепловий агрегат його кількість, еквівалентну за теплотою основному паливу. Для збереження продуктивності теплового агрегата за такого заміщення необхідно підвищити температуру горіння альтернативного палива до значень, близьких до показників основного палива. Цього досягають збагаченням повітря, яке використовують для горіння палива, киснем, підігріванням повітря або повітря й палива водночас. В загальному випадку для попереднього оцінювального порівняння ефективності використання альтернативного та основного палива можна скористатися виразом Карно циклу: ƞ = 1 – Т₂/Т₁, де Т₁ та Т₂ — температури горіння та температури відхідних газів відповідно.

Джерела

Про альтернативні види палива: Закон України від 14.01.2000 № 1391-XIV // Відомості Верховної Ради. 2000. № 12. Ст. 94. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1391-14

Література

Руденко В. Природно-ресурсний потенціал України. Київ : Либідь, 1994. 150 с.
Адаменко О., Височанський В., Льотко В. та ін. Альтернативні палива та інші нетрадиційні джерела енергії. Івано-Франківськ : Інститут менеджменту та економіки, 2001. 430 с.
Дудюк Д. Нетрадиційна енергетика. Львів : Магнолія 2006, 2009. 188 с.
Шкурідін Є. Поняття альтернативних джерел енергії // Молодий вчений. 2014. № 4 (07) (2). С. 42.

Автор ВУЕ

І. М. Карп

Покликання на цю статтю: Альтернативне паливо // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альтернативне паливо (дата звернення: 4.05.2024).

Оприлюднено: 13.11.2019

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів

Альтернативне паливо

Зміст

Загальні відомості

Характеристики

Особливості застосування

Джерела

Література

Автор ВУЕ

Важливо!

Офіс Президента України

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Служба безпеки України

Міністерство оборони України

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України

Кіберполіція

Національна поліція України