Альшиць, Леон Якович

А́льшиць, Лео́н Я́кович (30.01.1910, м. Житомир, тепер Україна — 21.10.1983, м. Одеса, тепер Україна) — художник театру, заслужений художник України (з 1978).

Альшиць, Леон Якович
Народження	1910
Місце народження	Житомир
Смерть	1983
Місце смерті	Одеса
Alma mater	Національна академія мистецтв України
Напрями діяльності	мистецтво образотворче

Життєпис

1931 закінчив Київський художній інститут (у В. Татліна)

1933–1953 — працював у театрах Червоної Армії (Київ, Одеса, Львів), 1954–1974 — в Одеському російському драматичному театрі ім. А. В. Іванова (1957–1975 — головний художник).

Оформив вистави:

у Київському російському драматичному театрі імені Лесі Українки (тепер Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки): «Діти Сонця» М. Горького (1937), «Рідний дім» Б. Ромашова (1937), «Розгром» за О. Фадєєвим (1970), «Добряки» Л. Зоріна (1973), «Інтерв’ю в Буенос-Айресі» Г. Боровика (1975), «І відлетимо з вітрами» М. Зарудного (1977), «Гравець» за Ф. Достоєвським (1982);
в Одеському російському драматичному театрі ім. В. Іванова (тепер Одеський обласний академічний драматичний театр): «У день весілля» В. Розова (1969), «Дощ» С. Моема (1975);
у Київському українському драматичному театрі імені І. Франка: «Учень диявола» (1970).

Викладав в Одеському театральному училищі.

Твори

Решение всегда рядом // Советские художники театра и кино. Москва : Советский художник, 1978. С. 152–157.

Література

Глазов М. Простота мудрості // Український театр. 1977. № 2. С. 26–28.
Театр, художник і час // Одеські вісті. 2010. 2 лют. URL: https://izvestiya.odessa.ua/uk/2010/02/02/teatr-hudozhnyk-i-chas

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

https://vue.gov.ua/Альшиць, Леон Якович

Покликання на цю статтю:Альшиць, Леон Якович // ВУЕ:Велика українська енциклопедія URL:
Дата звернення: 11.05.2024.