Алігат
Аліга́т, видання-перекрутка (від лат. аlligo — прив’язую) — книжкове або журнальне видання з двома входами та, відповідно, з двома титульними аркушами й системами нумерації сторінок. Концептуально це передбачає необхідність перевертати видання в руках, переходячи до іншого твору чи групи творів, що заверстані з протилежного боку.
Зміст
Історична довідка
В історії видавничої справи та букіністики розрізняють алігати, створені власниками видань, та алігати видавничі.
Перші з них укладали бібліофіли та колекціонери, упорядковуючи матеріали невеликого обсягу, без цупкого покриття, задля більш зручного їх зберігання. Такі рекомплекти обʼєднують довільну кількість близьких за тематикою чи форматом рукописних творів, книг та журналів, опублікованих у різний час.
За створення алігатів охоче бралися й видавці, зокрема комплектуючи багатотомні видання або твори, що виходили окремими главами, частинами, випусками. Наприклад, перше видання «Євгенія Онєгіна» О. Пушкіна — алігат: автор писав поему частинами, які відразу йшли до друку (СПб., Тип. Деп. нар. просв., 1825–1832). Згодом читачі спалітурували ці частини.
У видавничій практиці другої половини 19 — початку 20 ст. багатотомні ілюстровані видання випускали в різному товарному вигляді. Покупець мав можливість вибрати і замовити книгу в будь-якій обкладинці: цільношкіряній коленкоровій, паперовій чи іншій, відповідно до його смаків і достатку. Власники книг, задля зручності та економії, часто обʼєднували під однією палітуркою всі томи видання або декілька його випусків.
Характеристика
Класифікація
Відповідно до ДСТУ 3017:2015, розрізняють:
• журнал-перекрyтка; алігaт — журнальне видання, в якому тексти творів починаються з обох сторінок обкладинки та мають свій титульний аркуш і свою пагінацію;
• книга-перекрутка, алігат — книжкове видання, що містить два твори, кожен з яких починається від своєї сторінки обкладинки (боку палітурки), має свій титульний аркуш і свою пагінацію.
Змістові особливості
Алігат має складне змістове наповнення, оскільки є збірником: обʼєднує як мінімум два самостійні твори.
Основою для їх поєднання є близькість тематики та проблематики, авторство (наприклад, автор пише і прозу, і вірші), стилістична спорідненість матеріалів, належність до певного літературного періоду (наприклад, у виданні подано твори двох авторів епохи модернізму).
Особливості дизайну
Дизайн алігата підпорядкований ідеї перевертання видання при читанні.
В алігаті верстка матеріалів розпочинається з двох боків (від обох сторінок обкладинки чи палітурки) та композиційно сходиться на середині блока. Це спонукає до композиційно продуманого вирішення двох титульних аркушів та їхніх зворотів, колонтитулів, подвійної системи пагінації сторінок, рубрикації (кожен твір чи добірка творів зазвичай мають свою сторінку «Зміст»).
Дизайн алігата передбачає увиразнення своєрідності обох частин видання, а водночас концептуальне їх обʼєднання в межах стилістики всього видавничого продукту.
Значення
Прийом перекрутки дає змогу:
• змістово розмежувати два видання (твори);
• обʼєднати самостійні твори, вдавшись до певної дизайнерської гри, спричинивши арт-ефект;
• зекономити на витратних матеріалах і поліграфічних послугах (адже використовується одна обкладинка чи палітурка).
Алігат сьогодні є досить поширеним видавничим продуктом.
Як перекрутку часто оформлюють двомовні словники, які за своєю природою є подвійними (наприклад, «Новогрецько-український / українсько-новогрецький практичний словник», Київ: Криниця, 2015).
Також алігатами виходять літературно-художні видання, зокрема дитячі книги, які містять дві теми та мають на меті зацікавити юного читача неординарним підходом до вирішення книги («Під землею / Під водою», Львів: Видавництво Старого Лева, 2016).
Окремим видом алігатів є журнальні видання, що об’єднують під однією обкладинкою кілька споріднених тем («Бетон та Асфальт», Київ: ТОВ «Медіа-Удача»).
Додатково
У 16–17 ст. незвичайну палітурку алігатів називали «dos-a-dos». Спосіб перекрутки часто застосовували, публікуючи Старий і Новий Завіт (http://vev.ru/blogs/the-most-creative-books.html).
Огляд книги-алігату «Під землею/Під водою» Видавництва Старого Лева у відеоблозі Мар’яни Савки: https://youtu.be/AU7HGZB4FSY?t=8m20s.
Література
- ДСТУ 3017 :2015. Видання. Основні види. Терміни та визначення понять. Київ : Держспоживстандарт України, 2016. 42 с.
- Тараканова О. Л. Антикварная книга : учебник для вузов. Москва : Мир книги, 1996. 258 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Зелінська А. А. Алігат // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алігат (дата звернення: 3.05.2024).
