Ам'єнський мирний договір

Підписання Ам’єнського договору, худ. Жюль-Клод Циглер, 1853 (Музей Пікардії)

Ам’єнський мирний договір — мирна угода, укладена 27.03.1802 біля м. Ам’єна (120 км на північ від м. Парижа). Сторони, які підписали цей договір: Велика Британія з одного боку та Франція, Іспанія й Батавська республіка (Нідерланди) — з іншого.

Передумови

Укладення угоди стало наслідком внутрішньополітичного напруження й відставки уряду у Великій Британії. Остання втратила ініціативу у провадженні бойових дій проти Франції, яка також прагнула призупинити воєнні дії. Угода складалася з 22 статей, однієї сепаратної статті та франко-голландської декларації. Її підписали: від імені Франції — Ж. Бонапарт (брат Н. Бонапарта), від імені Іспанії — Х. Асара, від імені Батавської республіки — Р. Шіммельпенінк, від імені Великої Британії — лорд Ч. Корнуолліс.

Зміст

Відповідно до умов Ам’єнського мирного договору Велика Британія зобов’язувалася повернути союзникам захоплені нею колонії (за винятком о-вів Тринідад і Цейлон (див. Шрі-Ланка (острів))) і погоджувалася на виведення своїх військ із Єгипту й о. Мальти. Натомість, Франція зобов’язувалася вивести війська з Неаполітанського королівства, м. Рима й о. Ельби, зберегти статус-кво в Європі й укласти торговельний договір із Великою Британією. Обидві сторони гарантували цілісність володінь Османської імперії в довоєнних кордонах.

Історичний нарис

Держави-учасниці ратифікували цей договір у квітні 1802. 13.05.1802 до нього приєдналася Османська імперія, яка 26.06.1802 підписала окрему угоду з Францією. Проте Велика Британія і Франція розглядали укладений мир як тимчасовий етап і не збиралися дотримуватися його умов. Британські війська було виведено з Єгипту, однак було збережено британський контроль над о. Мальтою. Франція, своєю чергою, продовжувала наступальну політику в Європі: вона анексувала Пʼємонт, о. Ельбу, Парму й інші італійські території. У 1803 було організовано державний переворот у Швейцарії, наслідком якого стало її перетворення на протекторат Франції.

Крім того, Велика Британія і Франція не мали наміру укладати двохсторонню торговельну угоду. Це призвело до подальшого напруження в міжнародних відносинах, формування нової антифранцузької коаліції та нового етапу Наполеонівських війн після оголошення Великою Британією 22.05.1803 війни Франції.

Література

  1. История дипломатии: в 5 томах / Под ред. В. А. Зорина и В. С. Семенова. 2-е изд., перераб. и доп. М. : Госполитиздат, 1959. 899 с.
  2. Борисов Ю. Шарль-Морис Талейран. Ростов н/Д: Феникс, 1999. 430 с.;
  3. Grainger J.D. The Amiens Truce: Britain and Bonaparte 1801-1803. Woodbridge, UK: Boydell Press, 2004. 232 p.

Автор ВУЕ

С. С. Троян


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Троян С. С. Ам'єнський мирний договір // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ам'єнський мирний договір (дата звернення: 7.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
03.07.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶