Амальтея

Амальтея у порівнянні з островом Лонг-Айленд (США), фото з автоматичного космічного апарата НАСА «Галілео»

Амальте́я (від грец. Ἀμάλϑεια — ніжна богиня) — один із внутрішніх супутників (див. Супутники планет) Юпітера. П’ятий за розміром (поступається тільки галілеєвій групі) і третій за віддаленістю від Юпітера серед усіх його супутників.

Історична довідка

Назва походить від імені німфи (або кози) Амальтеї (Амалфеї) з давньогрецької міфології. Супутник відомий також під назвою Юпітер V. Амальтею відкрито Е. Е. Барнардом (1857–1923; США) 09.09.1892.

Умови для спостережень

Діапазон змін фазового кута Амальтеї для земного спостерігача лежить у межах від 0 ° до 12 °. Візуальна зоряна величина в середній опозиції 14,07^m. Фазовий коефіцієнт дорівнює 0,042^m/1°. Фазовий інтеграл приблизно дорівнює 0,3. Для земного спостерігача Амальтея є непростим для спостережень об’єктом через велику різницю блиску з Юпітером (майже в 4,5 млн разів) та невелику максимальну кутову відстань від нього — 39ʺ.

Орбітальні характеристики руху

Велика піввісь орбіти дорівнює (181 365,84 ± 0,02) км, ексцентриситет орбіти (0,00319 ± 0,00004), тобто вона практично колова. Однак, з огляду на те, що велика піввісь орбіти всього у 2,54 рази більша за радіус Юпітера, таке значення ексцентриситету орбіти є доволі значним. Імовірно, це результат орбітального резонансу Амальтеї з Іо, який мав місце в минулому. Згодом припливні сили гравітаційного поля (див. Гравітація) Юпітера збільшили радіус орбіти Іо. Нахил орбіти Амальтеї до екваторіальної площини Юпітера (0,374 ± 0,002). Очевидно, що причиною чималого нахилу орбіти є колишній резонанс в орбітальних періодах Амальтеї та Іо.

Для орбіти Альматеї радіус перийовію 181 150 км; радіус апойовію (див. Апоцентра радіус) 182 840 км. Орбітальний сидеричний період Альматеї дорівнює (0,49817943 ± 0,00000007) доби (11 год 57 хв 23 с). Це лише трохи більше осьового сидеричного періоду обертання Юпітера, тому Амальтея на небі Юпітера рухається дуже повільно (щоправда, Амальтею не можна спостерігати з областей, близьких до полюсів планети). Орбітальний сидеричний період Амальтеї синхронізований з її осьовим сидеричним періодом за рахунок дії припливних сил із боку Юпітера, отже Амальтея завжди повернута до планети однією стороною (як і Місяць до Землі).

Орбітальна швидкість руху Амальтеї дорівнює 26,57 км/с, що майже в 30 разів перевищує відповідний показник для Місяця.

Фізичні та геологічні характеристики

Супутник має неправильну форму. Габаритні розміри 250 × 146 × 128 км. Маса дорівнює (2,08 ± 0,15)×10¹⁸ кг, що становить лише 0,003 від маси Місяця. Об’єм супутника (2,43 ± 0,22)×10⁶ км³ (у 9 054 рази менший за об’єм Місяця). За таких значень маси та об’єму середня густина Амальтеї становить (0,857 ± 0,099) г/см³, що менше, ніж густина води, тому, радше за все, Амальтея складається переважно з пухкого водяного льоду.

Геометричне альбедо поверхні (0,090 ± 0,005). Практично вся поверхня Амальтеї густо всіяна кратерами, причому розміри деяких з них можна порівняти з розмірами самої Амальтеї. Наприклад, діаметр найбільшого кратера Пан близько 90 км, а його глибина не менше 8 км. Кратер Гея сягає 75 км у діаметрі й не менше 10–20 км завглибшки.

Амальтея — один з найчервоніших об’єктів Сонячної системи: її показник кольору B-V дорівнює (1,5 ± 0,2)^m. За цим показником Амальтея випереджає всі планети й великі супутники. Природа надзвичайно червоної поверхні Амальтеї остаточно не з’ясована.

Дослідження космічними апаратами

Перші знімки, на яких видно деталі поверхні Амальтеї, зроблено космічним апаратом «Вояджер-1» (див. Вояджер) у березні 1979 з прольотної траєкторії. Через чотири місяці поблизу системи Юпітера пролітав космічний апарат «Вояджер-2». Перший зонд сфотографував супутник з різних боків, а другий — лише бік, що постійно повернутий від Юпітера. Роздільність найліпших знімків Амальтеї, зроблених цими апаратами, становить 8 км та 10 км на піксель відповідно. Невелику роздільну здатність зумовлено тим, що «Вояджер-1» наближався до Амальтеї на мінімальну відстань 420 000 км, а «Вояджер-2» — на мінімальну відстань 558 000 км.

Через 17 років Амальтею почав досліджувати космічний апарат «Галілео». Перший її знімок він зробив 7 вересня 1996, а найдетальніший — (2,4 км/піксель) — 4 січня 2000. На основі фотографій, зроблених «Галілео», учені реконструювали деталі рельєфу на поверхні супутника.

Література

Ververka J., Thomas P., Davies M. et al. Amalthea: Voyager imaging results // Journal of Geophysical Research. 1981. № 86 (A10). P. 8675–8682.
Thomas P., Burns J., Rossier L. et al. The Small Inner Satellites of Jupiter // Icarus. 1998. № 135. (1). P. 360–371.
Simonelli D., Rossier L., Thomas P. et al. Leading/Trailing Albedo Asymmetries of Thebe, Amalthea, and Metis // Icarus. 2000. № 147 (2). P. 353–365.
Амальтея / Астрономічний енциклопедичний словник / За ред. І. А. Климишина, А. О. Корсунь. Львів : Головна астрономічна обсерваторія НАН України ; Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2003. С. 19–20.
Anderson J., Johnson T., Shubert G. et al. Amalthea’s Density Is Less Than That of Water // Science. 2005. № 308 (5726). P. 1291–1293.
Cooper N., Murray C., Porco C. et al. Cassini ISS astrometric observations of the inner jovian satellites,Amalthea and Thebe // Icarus. 2006. № 181 (1). P. 223–234.
Burns J., Simonelli D., Showalter M. et al. Jupiter’s Ring-Moon System // Jupiter: ThePlanet, Satellites and Magnetosphere / Ed. by F. Bagenal, T. Dowling, W. McKinnon. Cambridge : Cambridge University Press, 2007. P. 241–262.
Ridpath I., Tirion W. Stars & planets : the complete guide to the stars, constellations, and the solar system. Princeton : Princeton University Press, 2017. 400 p.

Автор ВУЕ

О. Г. Шевчук

Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Амальтея // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амальтея (дата звернення: 7.05.2024).

Оприлюднено: 06.12.2019

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів

Амальтея

Зміст

Історична довідка

Умови для спостережень

Орбітальні характеристики руху

Фізичні та геологічні характеристики

Дослідження космічними апаратами

Література

Автор ВУЕ

Важливо!

Офіс Президента України

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Служба безпеки України

Міністерство оборони України

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України

Кіберполіція

Національна поліція України