Аман, Теодор
Ама́н, Теодо́р (рум. Aman, Theodor; 20.03.1831, м. Кимпулунг-Мусчел, тепер м. Кимпулунг, жудець Арджеш, Румунія — 19.08.1891, м. Бухарест, Румунія) — живописець і графік, один із основоположників сучасного румунського мистецтва.
|
Аман, Теодор (Aman, Theodor) | |
|---|---|
| Народження | 20.03.1831 |
| Місце народження | Кимпулунг, Арджеш, Румунія |
| Смерть | 19.08.1891 |
| Місце смерті | Бухарест, Румунія |
| Alma mater | Національна колегія «Святий Сава», Бухарест |
| Напрями діяльності | мистецтво, живопис, графіка |
Життєпис
Походив із родини купця. Закінчив Центральну школу (тепер Національна колегія) у м. Крайові, де студіював малювання у художника К. Лекки (1807–1887). Потім навчався у колегії Святого Сави (тепер Національна колегія «Святий Сава») у м. Бухаресті, де малювання викладав художник К. Валленштейн (1795–1858).
У 1848 був членом «Революційного клубу» м. Крайови.
1850–1851 жив у м. Парижі, де брав уроки малювання в художників-неокласиків М. М. Дроллінга (1786–1851) й Ф. Е. Піко (1786–1868).
1853 виставляв свої роботи в Салоні живопису й скульптури у м. Парижі.Згодом поїхав до м. Константинополя (тепер Стамбул), потім до Криму, де (як художник) супроводжував французький експедиційний корпус, який брав участь у Кримській війні 1853–1856. Присвятив цим подіям картини «Битва при Альмі», «Табір зуавів», «Битва при Ольтеніці».
Повернувся до Валахії, де його урочисто зустрів князь Барбу Дмитрій Штирбей, надав Аману дворянство й призначив стипендію. Завдячуючи останній, художник зміг продовжити удосконалювати майстерність у Франції. Аман познайомився з художниками Барбізонської школи, творча манера яких вплинула на його стиль.
1855 брав участь у Всесвітній виставці в Парижі, де експонувалася його картина «Битва при Альмі».
1856 відвідав Італію. 1858 повернувся до м. Бухареста. Був прихильником об’єднання Дунайських князівств Валахії та Молдавії (відбулося 1859), присвятив цій події картину «Проголошення унії».
1864 разом із художником Г. Таттареску (1818–1894) засував у м. Бухаресті Національну школу витончених мистецтв (тепер Бухарестський національний університет мистецтв), яку очолював до смерті.
Був одним із ініціаторів створення міської картинної галереї м. Бухареста й проведення щорічних художніх виставок.
Творчість
У першій зрілій роботі «Автопортрет» (1853) відчутний вплив творчості Г. Курбе (контрастність світла й тіні). Портрети Амана вирізняє яскравий колорит, тонкий психологізм («Т. Владимиреску», 1874–1876); у жіночих образах — особливий ліризм (портрет дружини, 1863).
Основну частину творчого доробку становить історичний живопис («Битва румун із турками на острові Святого Георгія», 1859, «Влад Цепеш і турецькі посланці», 1860, «Вигнання турків біля Келугерені», 1872, «Різня болгар турками», 1877, «Бояри, захоплені зненацька воїнами Влада Цепеша», 1886 та ін.). Картини виконані в академічній манері й здебільшого присвячені темі боротьби за незалежність Румунії.
Зображував також буденні сцени життя («Після купання», 1873, «Біля вікна малої верхньої майстерні», 1880), ідилічні сцени селянських свят, що відтворюють національний колорит («Хора єдності в Крайові», 1857, «Хора в Аніноасі», 1890).
Для пейзажів Амана характерний пошук пленерних ефектів («Вид з мосту», 1888).
Уперше в Румунії почав працювати в техніці офорту. Автор гравюр на селянську тему («Селянин із капелюхом у руці», «Поводир з ведмедем», «Варять мамалигу», «Дід Нягу»).
До доробку Амана належать також акварельні квіткові натюрморти, ліпні роботи з воску та ескізи вітражів.
Більшість творів Амана зберігається у Національному музеї мистецтв Румунії та Музеї Амана (відкритий 1908) у м. Бухаресті.
Література
- Кузьмина М. Т. Аман: Румынcкий художник. 1831–1891. Москва : Искусство, 1962. 62 с.
- Искусство Румынии // Всеобщая история искусств : в 6 т. Москва : Искусство, 1964. Т. 5. С. 378–386.
- Florea V. Theodor Aman. Bucureşti : Meridiane, 1972. 56 p.
- Dan С. Theodor Aman. Bucuresti : Meridiane, 1984. 25 p.
- Популярная художественная энциклопедия : в 2 т. / Под ред. В. М. Полевого. Москва : Советская энциклопедия, 1986.
- Benezit Dictionary of Artists : in 14 vol. Oxford : Oxford University Press, 2010.
- Șuteu G. Aman — pictorul: repertoriul de pictură al Muzeului «Theodor Aman». București : Editura, 2017. 236 p.
- Bălăucă R. Stampe Aman în colecţiile Bibliotecii Centrale Universitare «Lucian Blaga»: donaţia Gheorghe Sion. URL: https://www.bcucluj.ro/bibliorev/arhiva/nr16/diverse4.html
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Аман, Теодор // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аман, Теодор (дата звернення: 8.05.2024).
Оприлюднено: 06.12.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
