Аматорське кіно
Амáторське кіно́ — вид самодіяльної творчості, непрофесійна діяльність, пов’язана зі створенням фільмів.
Історична довідка
Зародження кіноаматорства на території колишнього Радянського Союзу відбулося в 1920-х з діяльністю Товариства друзів радянського кіно (ТДРК), до керівництва якого входили Дз. Вертов, С. Ейзенштейн, Я. Протазанов, Е. Тіссе.
На теренах України аматорське кіно стало масовим явищем у 1960–1980-х. Для розвитку аматорського кіно були використані різні форми заохочень кіноаматорів: створення міських та обласних кіностудій, огляди творчості, проведення фестивалів, конкурсів на найкращу стрічку тощо.
Існувала мережа аматорських кіноклубів у Києві, Одесі, Луцьку та інших містах. У 1970-х на базі Житомирського кіноклубу було створено Громадський інститут кінодосліджень із соціологічним, історичним, краєзнавчим відділеннями. Лише на Житомирщині працювало 75 колективів кінолюбителів (близько1200 осіб), проводили Всесоюзний фестиваль аматорських фільмів «Золоте Полісся».
Серед українських аматорських фільмів — переможців Всесоюзних конкурсів, оглядів, фестивалів: «Кіногазета», випуск 11 (кіностудія тресту «Азовстальбуд», м. Жданов, тепер м. Маріуполь), «Репортаж із переднього краю» (Харківський електромеханічний завод), обидва — 1959; «Увага, халтура!» (Інститут кібернетики АН УРСР, м. Київ, 1965), «Озеро» (кіностудія Одеського обласного Будинку народної творчості, 1972), «Поділися вогнем» (кіностудія «Донбас» Донецького Будинку культури імені І. Франка, 1985).
2003 започатковано щорічний міжнародний Ірпінський фестиваль альтернативного кінематографа, де однією з номінацій є аматорський фільм. З 2006 у Херсонській області проходить щорічний конкурсний фестиваль аматорських кіно- й відеофільмів «Кінокімерія», який від 2007 став Всеукраїнським, від 2008 — міжнародним (серед учасників — кіноаматори з України, Німеччини, Австрії, Болгарії, Хорватії, Білорусі, Ізраїлю та інших країн). З 2009 цей фестиваль — дійсний член Міжнародної спілки непрофесійного кіно. Одне із завдань «Кінокімерії» — відродження кіноаматорства в Україні.
На початку 21 ст. в Україні відбуваються також студентські аматорські кінофестивалі: «Kinopixel» (короткометражні фільми, Національний університет «Львівська політехніка»), «Довжен.сom» (Глухівський національний університет імені О. Довженка) та інші.
Характеристика
Процес створення аматорського фільму подібний до роботи над професійною кінострічкою.
У 1960–1970-х фільми робили на 35-мм плівці, у 1980-х — на 16-мм і 8-мм плівці, використовували також недорогу вузькоплівкову знімальну апаратуру. Діяли численні лабораторії для проявляння плівки.
Від 1990-х із появою нових технічних можливостей аматорське кіно існує здебільшого у відеоформаті, зокрема цифровому (див. Відеофільм).
За жанрами аматорське кіно поділяється на документальне, науково-популярне, мультиплікаційне, ігрове тощо.
Аматорське кіно розширює уявлення про кінематограф, відкриває можливості для духовного та інтелектуального розвитку глядача.
Література
- Ильичев С. И., Нащокин Б. Н. Кинолюбительство: истоки и перспективы. Москва : Искусство, 1986. 110 с.
- Карпенко Т. Аматорське кіно приємно дивує // Кіно-Театр. 1999. № 6. 55 с.
- Ярвине Я. Взгляд в прошлое: краткая история развития кинолюбительства в бывшем СССР и в странах Балтии. Таллинн : Вали пресс, 2005. 546 с.
- Таранюк В. «Кінокімерія» — фестиваль аматорського кіно // Кіно ‒ Театр. 2010. № 1. 40 с.
- Тримбач С. Кіно народжене Україною. Київ : Техніка, 2016. 377 с.
- Зеркаль М. Історичний нарис окремих питань розвитку аматорського та документального кіно за матеріалами Миколаївської області // Гілея. 2018. Вип. 135. С. 84–88.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Мороз Т. Д. Аматорське кіно // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аматорське кіно (дата звернення: 7.05.2024).
Оприлюднено: 16.12.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
