Амашукелі, Елгуджа Давидович
Амашуке́лі, Е́лгуджа Дави́дович (груз. ელგუჯა დავითის ძე ამაშუკელი; 22.04.1928, м. Тифліс, тепер Тбілісі, Грузія — 16.03.2002, там само) — скульптор, народний художник СРСР (з 1988), член-кореспондент АМ СРСР (з 1988), член-кореспондент АН Грузії (з 1996).
|
Амашукелі, Елгуджа Давидович (ელგუჯა დავითის ძე ამაშუკელი) | |
|---|---|
| Народження | 22.04.1928 |
| Місце народження | Тбілісі, Грузія |
| Смерть | 16.03.2002 |
| Місце смерті | Тбілісі, Грузія |
| Місце поховання | Тбілісі, Грузія |
| Alma mater | Тбіліська державна академія мистецтв, Тбілісі |
| Напрями діяльності | мистецтво, скульптура |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Премії | Державна премія Грузинської РСР (1965) |
| Почесні звання | Почесний громадянин м. Тбілісі (з 1981) |
| Лауреат Державної премії СРСР | 1982 |
Життєпис
1955 закінчив Тбіліську державну академію мистецтв (клас Н. Канделакі).
1958 брав участь у конкурсі на проект монумента засновникові м. Тбілісі В. Горгасалі, отримав першу премію. Пам’ятник побудовано 1967 в м. Тбілісі, на площі Метехі.
Секретар Спілки художників СРСР (1984–1989). Похований у Дідубійському пантеоні (м. Тбілісі).
Творчість
Наскрізними темами творів є національна самосвідомість та героїзм. Характерним є відхід митця від тогочасних панівних штампів соцреалізму. У творчості надавав перевагу гротеску й метафорі. Скульптурам Амашукелі притаманна внутрішня динамічність, виразність. Митець часто звертався до символів і алегорій.
Серед творів: скульптура «Мати Картлі» («Мати Грузія»; м. Тбілісі, 1958–1963), Монумент Слави (м. Поті, 1965–1967), «Поранений орел» (м. Зестафоні, 1968–1969), пам’ятник художнику Н. Піросмані (м. Тбілісі, 1975), Монумент героям (м. Поті, 1979), «Монумент Перемоги» (м. Горі, 1979), пам’ятник поету І. Чавчавадзе (м. Батумі, 1985) та ін.
Працював також у жанрах живопису й графіки, оздоблював станції Тбіліського метро. Автор книг: «Листи про мистецтво» (1984), «Шосте почуття» (1987), «Творець часу» (2000).
Нагороди та визнання
Лауреат Державної премії Грузинської РСР (1965), Державної премії СРСР (1982). Почесний громадянин м. Тбілісі (з 1981).
Праці
Шестое чувство. Москва : Молодая гвардия, 1981. 192 с.
Література
- Воронов Н. В. Элгуджа Амашукели. Москва : Советский художник, 1971. 110 с.
- Кинцурашвили С. Ш. Элгуджа Амашукели. Тбилиси : Знание, 1984. 32 с.
- Степанян Н. С. Искусство России XX века: развитие путем метаморфозы. Москва : Собеседник, 2004. 315 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Амашукелі, Елгуджа Давидович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амашукелі, Елгуджа Давидович (дата звернення: 7.05.2024).
Оприлюднено: 16.12.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
