Амбулаторія

Амбулато́рія (лат. ambulatorius — пересувний, рухомий; той, що здійснюється на ходу) — лікувально-профілактичний заклад з надання медичної допомоги пацієнтам за основними напрямами (внутрішня медицина, хірургія, стоматологія, акушерство, педіатрія) вдома та під час прийому, але без стаціонарного лікування.

Уперше схожі заклади були створені у 16 ст. як пересувні військові медичні пункти. Лікарі сучасних амбулаторій загальної практики — сімейної медицини (від 2016 в Україні — центри первинної медичної/медико-санітарної допомоги) — здійснюють лікувальну та профілактичну допомогу, диспансеризацію та моніторинг стану здоров’я, зокрема:

  • проводять профілактичні заходи із запобігання хворобам, травмам, отруєнням;
  • сприяють зниженню захворюваності, інвалідності й смертності серед населення, прикріпленого до амбулаторій;
  • надають первинну лікувально-профілактичну допомогу в умовах амбулаторії та вдома;
  • забезпечують раннє виявлення захворювань,
  • здійснюють своєчасне обстеження й лікування,
  • скеровують пацієнтів на консультацію чи госпіталізацію;
  • надають невідкладну допомогу в разі загрозливих станів, під час нещасних випадків;
  • забезпечують транспортування пацієнтів; співпрацюють з іншими лікувально-профілактичними закладами та забезпечують роботу виїзних бригад фахівців;
  • обліковують пацієнтів і спостерігають за станом їхнього здоров’я;
  • виконують експертизу тимчасової непрацездатності, вакцинацію та санітарно-протиепідемічні заходи;
  • навчають населення способам збереження здоров’я та профілактики захворювань.

Література

  1. Шкляр С. П., Пархоменко Л. К., Шинкарьова І. М. та ін. Методичні аспекти оцінки та досвід вивчення якості роботи сільських амбулаторій загальної практики сімейної медицини // Вісник проблем біології і медицини. 2010. Вип. 3. С. 265–270.
  2. Schappert S. M., Rechtsteiner E. A. Ambulatory medical care utilization estimates for 2007 // Vital and health statistics. Series 13. 2011. № 169. Р. 1–38.
  3. Самоходський В. М. Визначення об’єму та вартості працезатрат амбулаторних лікарів і варіанти стимулювання їхньої праці // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2012. № 1. С. 98–103.
  4. Шевченко М. В. Фінансово-економічне обґрунтування потреби у ресурсах для формування мережі амбулаторій загальної практики — сімейної медицини в Україні // Вісник проблем біології і медицини. 2014. Вип. 3 (1). С. 387–390.
  5. Smith M. A. Primary Care Teams and Pharmacist Staffing Ratios: Is There a Magic Number? // Annals of Pharmacotherapy. 2017. № 52 (3). P. 290–294.
  6. Westberg S. M., Beatty S. J., Corona A. R. et al. Residency pathways to ambulatory care practice: Essential insights for students, residents, and educators // Journal of the American Pharmacists Association. 2018. № 58 (4). P. 372–376.

Автор ВУЕ

О. М. Радченко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Радченко О. М. Амбулаторія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амбулаторія (дата звернення: 7.05.2024).


Оприлюднено


Оприлюднено:
21.12.2019

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶