Амбіґю-комік
Амбіґю́-комі́к (фр. Ambigu-comique) театр — театр у м. Парижі (Франція). Заснований 1769 на бульварі Тампль актором «Італійського театру» Н. М. Одіно (1741–1801). Спочатку вистави лялькового театру, де гралися комедії й опери, Н. М. Одіно влаштовував у бараку на ярмарку Сен-Жермен, згодом було збудовано приміщення театру, який відкрився 9.07.1769. Перша поставлена там п’єса називалася «Дерев’яні актори». Незабаром ляльок замінили діти, разом з якими грала дочка Н. М. Одіно Евлалія, а через деякий час — справжні актори. Тут грали історичні пантоміми, водевілі: «Спляча красуня», «Залізна маска», «Капітан Кук», «Американська героїня», «Барон де Треш» та ін. У 1800 театр очолив Корс (1760–1816), колишній актор театру Монтансьє. У цей період у театрі ставилися мелодрами, серед яких «Соломонове рішення», «Жінка з двома чоловіками», «Германштадтський ліс», «Текелі» та ін. Величезний успіх мала п’єса «Пані Анґо, або Константинопольський сераль». За 15 років ці мелодрами принесли Корсу прибуток більше 11 000 тис. франків. У 1823–1826 театром керував син його засновника М. Одіно, тут продовжували ставити мелодрами. Уночі 13–14.07.1827 у театрі сталася пожежа і він згорів. Було збудоване нове приміщення на бульварі Сен-Мартен. Новий театр відкрився 7.06.1829, він вміщував 1800 глядачів. У ньому грали актори Фредерік-Леметр, П. Бокаж, мадам Дорваль, ставилися феєрії, мелодрами, пантоміми, серед постановок — «Мушкетери» А. Дюма, «Син диявола» П. Феваля тощо. Театр був дуже популярним у паризької публіки, проте з часом популярність зменшувалася. 1920 приміщення театру було перетворено на кінозал. У 1954–1966 театр відновив свою роботу, ним керував актор К. Казадезюс. У репертуарі театру були «Удаваний хворий» Ж. Б. Мольєра, «Капризи Маріанни» А. де Мюссе, «Сід» П. Корнеля, «Ернані» В. Гюго тощо, а також п’єси тогочасних драматургів — Р. Вітрака, Ф. Біллетду. Однак 1966 театр було закрито.
Література
- Brazier N. Histoire des petits theatres de Paris depuis leurs origine, t. 1. — Paris: Allardin, 1838. Sydney : Wentworth Press, 2016.
