Американський гнилець

Америка́нський гниле́ць (Histolysis infectiosa perniciosa larvae), злоякісний гнилець, бранденбурзький гнилець, гнилець печатного розплоду — інфекційна хвороба 5–6-денних личинок печатного розплоду бджолиних сімей, що характеризується гниттям личинок та їх загибеллю з утворенням в’язкої тягучої кірочки, яку після висихання дуже важко видалити з комірки.

Характеристика

Хвороба вперше описана Г. Ф. Уайтом 1902 у Північній Америці, звідки й назва. Поширена в усіх країнах світу з розвинутим бджільництвом, а також у тропіках і субтропіках. Реєструється в Україні. Завдає значних економічних збитків, що зумовлюються зменшенням медозбору на 20–80 %, загибеллю бджолиних сімей, значними витратами на проведення лікувально-оздоровчих заходів. На американський гнилець хворіють тільки дорослі 5–6-денні личинки робочих бджіл і маток, значно рідше трутнів. Можуть заражатися оси. Для людини і теплокровних тварин бацила не патогенна. У бджолиній сім’ї збудник хвороби передається молодими бджолами – чистильницями та годувальницями личинок. Безконтрольний продаж і пересилання сімей та відводків у пакетах з одних місць в інші також є одним із шляхів поширення хвороби. Виникненню захворювання сприяють спекотна погода, перегрівання гнізда, нестача корму, ослаблення сім’ї внаслідок недостатньої кількості робочих бджіл. Збудник хвороби – бацила ларве (Bacillus larvae), рухлива грампозитивна паличка. Молоді бджолині личинки заражаються спорами, які вже перебували в комірці; джерелом зараження для личинок можуть стати бджоли-прибиральниці, а також заражена інфекцією їжа розплоду. Клінічна картина виражена утворенням на стільнику лусочок та вираженим гнильним запахом в результаті розкладання личинок.

Лікування і профілактика

Для лікування всіх бджолиних сімей пасіки застосовують залежно від чутливості виділених у ветлабораторії штамів мікроорганізмів антибіотики або сульфаніламідні препарати. Як лікувальна підгодівля хворих (умовно здорових) бджолиних сімей використовується цукровий сироп. Профілактика американського гнильця ґрунтується на суворому дотриманні карантинних правил: купувати бджіл з неураженої хворобою місцевості, під час 30-денного карантину перевірити бджіл на інфекційні захворювання, ізолювати хворі родини та ретельно перевіряти придбаних на стороні бджіл і маток. Під час кочівлі бджіл бджоляр не повинен допускати контактів своїх бджіл із зараженими.

Література

  1. Болезни и вредители пчел / Сост. Э. В. Белик. Донецк : БАО, 2009. 253 с.
  2. Галатюк О. Е. Хвороби бджіл та основи бджільництва. Житомир : Полісся, 2010. 342 с.
  3. Коцюмбас О. Хвороби бджіл та методи їх лікування // Український пасічник. 2010. № 10. С. 39–41.
  4. Застулка О. О. та ін. Контамінація бджолиного обніжжя мікроскопічними грибами // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2015. Вип. 223. C. 41–15.
  5. Кистерна О. С., Мусієнко В. М., Мусієнко О. В. Епізоотичний стан заразних хвороб бджіл та потенціал розвитку бджільництва в умовах північно-східної України // Вісник Сумського національного аграрного університету. 2016. Вип. 6. С. 115–119.
  6. Мусієнко О. В., Кистерна О. С. Гнильцеві хвороби бджіл, особливості діагностики та боротьби // Вісник Сумського національного аграрного університету. 2017. Вип. 11. С. 90–95.

Автор ВУЕ

О. Г. Мартинюк

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶