Амоніти (Ammonoidea)
Амоні́ти (Ammonoidea) — підклас вимерлих морських головоногих молюсків. Назва походить від імені єгипетського бога Амона Фіванського, який мав закручені баранячі роги, схожі за формою з мушлями цих молюсків. Існували як численна (описано близько 3000 видів серед викопних решток) і дуже поширена група тварин 200–65 млн років тому (від Девонського до Крейдового періоду). Вимерли в кінці Крейдового періоду в ході Крейдового вимирання.
Зміст
Зовнішній вигляд
Зовні нагадували сучасних наутилусів. Мали зовнішню мушлю (найчастіше — правильної форми, деякі види — неправильної), закручену у спіраль та розділену перегородками на камери; в останній, найближчій до устя камері розміщувалося тіло молюска, який постійно мігрував у новоутворені камери, залишаючи старі заповненими повітрям і частково водою. Усі камери були з’єднані з тілом амоніту спеціальною трубкою — сифоном, що проходив через отвори в стінках камер і давав змогу регулювати плавучість мушлі. Найстаріша перша камера (так званий протоконх), з якої починався розвиток амоніта, розташовувалася в центрі спіралі й мала діаметр менше міліметра. Загальний розмір мушлі становив від 1 см до 2 м у діаметрі. Стінка мушлі амонітів складалася з трьох шарів, товщина мушлі коливалася від частки міліметра до одного сантиметра у великих форм.
Спосіб життя
Амоніти жили лише в морській воді, де полювали як хижаки на інших безхребетних тварин. За характером рухів і способом життя входили до складу планктону, бентосу чи нектону океану. Залишків м’якого тіла амонітів майже не знайдено, тому їхню будову встановлено з припущеннями: ймовірно, вони мали 8–10 коротких щупалець-рук, укритих присосками або гачками; добре розвинені складні очі; чорнильний мішок; дихали зябрами; мали своєрідні нижні щелепи, які використовували ще й як кришечки, що закривали устя мушлі.
Таксономічна структура
Підклас Ammonitida включав 6 рядів: Anarcestida, Ammonitida, Ceratitida, Clymeniida, Goniatitida, Prolecanitida. Значне поширення амонітів, їхня здатність швидко еволюціонувати й велика кількість викопних решток зробили ці організми важливим індикатором в стратиграфії — «керівні копалини», що допомагають палеонтологам розділяти шари осадових порід.
Цікаві факти
З амонітами, викопні рештки яких були відомі людині з найдавніших часів, пов’язана велика кількість легенд й вірувань. Наприклад, в Ірландії, де немає змій, вважали, що покровитель острова святий Патрік винищив цих плазунів, обернувши їх на каміння, і саме викопні рештки мушель амонітів слугують доказами цієї легенди як «скам’янілі змії». У міфології багатьох народів мушлі амонітів були добрим талісманом, що приносить щастя, достаток й здоров’я.
Додатково
Цікаво, що за своєю формою мушля амоніта наближається до логарифмічної спіралі.:
Література
- Друщиц В. В., Догужаева Л. А. Аммониты под электронным микроскопом. Москва : Изд-во МГУ, 1981. 238 с.
- Михайлова И. А. Система и филогения меловых аммоноидей. Москва : Наука, 1983. 280 с.
- Вавилов М. Н., Аркадьев В. В. Аммоноидеи — важнейшая ортостратиграфическая группа ископаемой фауны (методика определения и изучения). Санкт-Петербург : ВНИГРИ, 2000. 75 с.
- Бондаренко О. Б., Михайлова И. А. Палеонтология: в 2-х т. Москва : Издательский центр «Академия», 2011. Т. 2. 272 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Межжеріна Я. О. Амоніти (Ammonoidea) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амоніти (Ammonoidea) (дата звернення: 7.05.2024).
