Амоша, Олександр Іванович

Амоша, Олександр Іванович.jpg

Амо́ша, Олекса́ндр Іва́нович (04.08.1937, м. Горлівка, тепер Донецька область, Україна) — економіст, соціолог, академік НАН України (з 2003), доктор економічних наук (з 1985), професор (з 1991), заслужений діяч науки і техніки України (з 1998).

Амоша, Олександр Іванович

Народження 04.08.1937
Місце народження Горлівка
Alma mater Донецький національний технічний університет
Місце діяльності Україна
Напрями діяльності економіка промисловості, соціологія та економіка праці, економіка та соціальна політика

Життєпис

Закінчив у 1960 Донецький політехнічний інститут (тепер Донецький національний технічний університет) за спеціальністю «Розробка родовищ корисних копалин», поєднував навчання з роботою на шахтах. Відтоді працював інженером в Інституті гірничої справи АН УРСР (тепер Науково-дослідний інститут гірничої механіки імені М. М. Федорова).

У 1963–1966 — молодший науковий співробітник (одночасно — навчався в аспірантурі, 1966 захистив кандидатську дисертацію), 1966–1970 — старший науковий співробітник Донецького державного науково-дослідного вугільного інституту.

Від 1970 працює в Інституті економіки промисловості АН УРСР (тепер Інститут економіки промисловості НАН України): з 1970 — старший науковий співробітник, з 1976 — зав. відділу економічних проблем охорони праці, з 1986 — заступник директора, з 1995 — директор. Водночас у 1971–1976 — науковий секретар Донецького наукового центру АН УРСР, з 1997 — зав. кафедри менеджменту та господарського права Донецького національного технічного університету, з 1997 — голова редакційної ради науково-практичного журналу НАН України «Економіка промисловості», директор спільного Науково-освітнього інституту економіки промислового розвитку Національного гірничого університету МОН України та Інституту економіки промисловості НАН України (з 2007), президент громадського об’єднання «Академія економічних наук України» (з 2011), член редколегій низки наукових журналів.

Доробок

Автор понад 700 наукових праць (зокрема, індивідуальних і колективних монографій) із напрямів: соціологія та економіка праці; економіка та соціальна політика в контексті неоіндустріального розвитку; модернізація промислових регіонів; використання соціальних ресурсів сталого розвитку в умовах децентралізації управління; підвищення ефективності функціонування промисловості. Монографія «Внутрішньо переміщені особи: від подолання перешкод до стратегії успіху» (2016, у співавт.) отримала Диплом переможця Конкурсу на краще наукове видання НАН України.

Результати наукових досліджень, виконаних під керівництвом і за участю вченого, використовуються для вироблення концепцій, створення законопроектів, державних та регіональних стратегій, програм розвитку.

Був одним із розробників Програми науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020.

Один із найцитованіших українських авторів у галузі економіки. Засновник наукової школи з дослідження економічних проблем формування промислової політики та забезпечення умов життєдіяльності на виробництві. Був науковим керівником і консультантом понад 70 кандидатів і докторів наук.

Визнання і нагороди

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за цикл наукових праць «Розробка і впровадження техніко-технологічних і організаційно-економічних рішень при активній інвестиційній політиці, що забезпечують найвищу продуктивність видобутку вугілля» (2003), Премії ім. О. Шліхтера АН УРСР (1987), Премії ім. М. І. Туган-Барановського (2002), Премії ім. М. В. Птухи (2007). Нагороджений знаком «Шахтарська слава» 3-го ступеня (2000), Почесною грамотою ВР України (2005), орденом «За заслуги» 3-го ступеня (2009), відзнакою «За професійні здобутки» (2017).

Праці

  • У с п і в а в т. — The Ukrainian Coal Surplus and the Ways of Coping with Іt // Platzbestimmung Osteuropas in der sozio-őkonomischen Globalisierung. Berlin, 2013;
  • Перший етап модернізації економіки України: досвід та проблеми. Запоріжжя, 2014;
  • Промисловість і промислова політика України 2013: актуальні тренди, виклики, можливості. Донецьк, 2014;
  • Промисловість України 2014–2016: невикористані можливості, шляхи відновлення, модернізації та сучасної розбудови. Київ, 2017;
  • Інноваційне промислове підприємство у формуванні сталого розвитку. Київ, 2018.

Література

  1. Академіку НАН України О. І. Амоші — 75 років! // Регіональна економіка. 2012. № 3.
  2. До 75-річчя президента Академії економічних наук України, директора Інституту економіки промисловості НАН України, академіка НАН України Олександра Івановича Амоші // Економічний вісник Донбасу. 2012. № 3 (29).
  3. Видатний учений, педагог та керівник // Економіка промисловості. 2017. № 3.
  4. До 80-річчя академіка НАН України Амоші Олександра Івановича // Економка промисловості. 2017. № 3 (79).
  5. Лібанова Е. М. Надійність, толерантність, відповідальність понад усе (до 80-річчя академіка НАН України О. І. Амоші) // Вісник Національної академії наук України. Київ, 2017. № 8.

Автори ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Землянкін А. І., Солдак М. О. Амоша, Олександр Іванович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амоша, Олександр Іванович (дата звернення: 7.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
10.07.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶