Амперометрія
Ампероме́трія (від ампер і грец. μετρέω — вимірювати) ― метод аналізу (кількісного та якісного), у якому електричний струм пропорційний до концентрації речовин, генерованих цим струмом (за визначенням Міжнародного союзу фундаментальної та прикладної хімії, IUPAC).
Амперометрія є електрохімічним методом, у якому потенціал, що застосовують до вимірювального електрода, контролюють інструментально, а струм, що виникає внаслідок окисно-відновної реакції (редокс-реакції) на поверхні електрода, фіксують як аналітичний сигнал.
Раніше амперометрію вважали видом полярографії, що була створена Я. Гейровським (1922) та розвинута чеським хіміком Д. Ільковичем (1934), але з поступом електрохімічної техніки та теоретичних досліджень (П. Делахей, американський учений у галузі електрохімії і електрохімічних методів дослідження,1957) перетворилась на окремий сучасний електрохімічний метод аналізу. Амперометрія назагал описує електроаналітичну техніку, яка базується на постійній поляризаційній напрузі в межах плато обмеженого струму дифузії і є видом вольтамперометрії. Амперометрія відрізняється від вольтамперометрії тим, що електричний струм залежить від двох параметрів: потенціалу електродів (Е) та концентрації речовин (С), які утворюються внаслідок електродної реакції. В амперометрії, так само як і у вольтамперометрії, вимірювання проводять у комірці, що складається з трьох електродів: робочого електрода або мікроелектрода, електрода порівняння та допоміжного електрода. Окрім цих електродів, є джерело напруги та пристрої для вимірювання струму й напруги ― вольтметри та амперметри. Метод базується на принципі вимірювання зміни сили струму (I), який проходить крізь систему електродів, з часом (τ) відносно потенціалу (E), що прикладається до робочого електрода.
Класичну амперометрію поділяють на декілька типів. Амперометричне титрування ― визначення точки еквівалентності здійснюють вимірюванням електричного струму, який утворюється за редокс-реакцією під час титрування. Амперометричні сенсори діють як давачі, що функціонують за рахунок виробництва струму за наявності прикладеного потенціалу між двома електродами. Найвідоміші амперометричні давачі ― це кисневий електрод Кларка, який складається з платинового катода, на якому відбувається реакція за участі кисню, та порівняльного хлорид-срібного електрода. Амперометрія є дуже чутливим методом, який дає змогу визначати концентрації деяких йонів у кількості до 10-8 М/л, з точністю вимірювань до 0,1 %. Обмеженням застосування є наявність продуктів електрохімічних реакцій, які незворотньо сорбуються на робочому електроді.
Література
- Делахей П. Новые приборы и методы в электрохимии. Теория, аппаратура, применение в аналитической и физической химии / Пер. с англ. С. Г. Майрановского. Москва, 1957;
- Гейровский Я., Кута Я. Основы полярографии / Пер. с чеш; под ред. С. Г. Майрановского. Москва, 1965;
- Делахей П. Двойной слой и кинетика электродных процессов / Пер. с англ. А. Д. Фрумкина. Москва, 1967;
- Лопатин Б. А. Теоретические основы электрохимических методов анализа. Москва, 1975;
- McCreery R. L. Carbon Electrodes: Structural Effects on Electron Transfer Kinetics // Electroanalytical Chemistry. New York, 1991. Vol. 17;
- Amperemetry // IUPAC. Compendium of Chemical Terminology. The «Gold Book». 2nd ed. Oxford, 1997;
- Scholz F. Electroanalytical Methods. 2nd ed. Berlin; Heidelberg, 2010;
- Неудачина Л. К., Петрова Ю. С., Лакиза Н. В. и др. Электрохимические методы анализа. Екатеринбург, 2014.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Амперометрія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амперометрія (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.08.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів