Ампліфікація (філологія)
Ампліфіка́ція — стилістична фігура у художній літературі та красномовстві, яка полягає в розвиткові, доповненні й збагаченні думки за допомогою нагромадження однорідних елементів мови: епітетів, синонімів, порівнянь, антонімічних протиставлень тощо.
Автори середньовічних поетик трактували ампліфікацію як мистецтво широкого розвитку теми й багатство мовних засобів. Прикладом може бути латиномовний вірш Ігната Бузановського з «Київської риторики» 1729.
Ампліфікація увиразнює й підсилює настрій, почуття через градацію близьких за значенням понять: «У вечір пестливий і темний, коли завмирає природа, у ночі безмісячні темні, самотні, осінні замислені ночі…» (М. Семенко), «Цю жінку я люблю. Така моя печаль, Така моя тривого і турбота…» (М. Вінграновський).
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Сулима М. М. Ампліфікація (філологія) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ампліфікація (філологія) (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.07.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
