Амритсар
Амри́тсар (Амрітсар; гінді अमृतसर, англ. Amritsar; пенджаб. ਅੰਮ੍ਰਿਤਸਰ) — місто в Індії, адміністративний центр однойменного району штату Пенджаб.
|
Амритсар (अमृतसर) | |
|---|---|
| Країна | Індія |
| Засновано | 1577 |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 1132.383 |
| Територія (кв.км.) | 170 |
Зміст
Географічне положення
Місто розташоване на північному заході Індії, на Індо-Гангській рівнині, на каналах у міжріччі Біаса та Раві, за 24 км на схід від кордону з Пакистаном. Територія — 170 км². Висота над рівнем моря — 244 м.
Історична довідка
Засноване 1577 на місці колишнього поселення Тунг четвертим гуру сикхів Рам Дасом неподалік священного озера Безсмертя. Поступово перетворилося на головний релігійний та культурний центр сикхів.
У 19 ст. входило до складу держави Раджит Сінгха. 1849 внаслідок англо-сикхської війни захоплене Ост-Індською компанією.
Було центром національно-визвольної боротьби. 13.04.1919 після затримання лідерів ненасильницького опору колоніальній Британській адміністрації та вбивства кількох десятків мітингувальників тисячі людей (мусульман, сикхів, індуїстів) вийшли на мирну акцію протесту, яка була розстріляна за наказом заступника командувача британського військового гарнізону. Кількість загиблих — 379 осіб за британськими підрахунками або близько 1000 осіб за оцінками Індійського національного конгресу (так звана Амритсарська бійня).
1947 в результаті поділу Британської Індії на Індію та Пакистан місто Амритсар стало прикордонним. На нього претендували мусульмани (Ісламська ліга) та сикхи й індуїсти (Індійський національний конгрес). Унаслідок зіткнень місто зазнало значних руйнувань. У результаті Амритсар став частиною Індії, а ісламське населення під тиском антиісламізації залишило місто.
Постраждало внаслідок проведеної 03.–06.06.1984 індійськими військовими за наказом прем’єр-міністра І. Ганді операції «Блакитна зірка», направленої проти сикхських екстремістів, які забарикадувалися в Золотому храмі. За офіційними даними в її ході загинуло 83 військовослужбовці. Методи й результати її проведення отримали широкий громадський резонанс.
Населення
Загальна кількість населення — 1 132 383 осіб, разом із приміськими територіями — 1 159 227 осіб (2011, перепис). Густота населення — 6661,1 осіб/км². Склад населення (2011, перепис) за релігійними групами: індуси (49,36%), сикхи (48%), християни (1,23%), мусульмани (0,51%), джайністи (0,1%), буддисти (0,07%), інші (0,06%), не визначилися (0,68). За статтю та віковими групами (2011, перепис): чоловіки (601 008 осіб), жінки (531 375 осіб), діти віком від 0 до 6 років (116 383 осіб, або10,3%).
Клімат
Клімат — напівпустельний. Умовно поділяється на чотири основних сезони: холодний (листопад — березень) із температурними коливаннями від +4 до +19˚С, спекотливий (квітень — червень) — до +45˚С, мусонний (липень — перша половина вересня) і постмусонний (друга половина вересня — початок листопада). Найтепліший місяць — червень (добовий температурний мінімум +25,2˚С), найхолодніший — січень (щоденний максимум +4,5˚С). Максимальна температура +47,7˚С (зафіксована 21.05.1978), мінімальна +3,3˚С (зафіксована 25.12.1984. Середньорічна норма опадів — 681 мм (30 дощових днів, від 2,5 мм на день). Близько 74% усіх опадів випадає в період мусонів, 13% припадає на грудень — лютий. Відносна вологість висока, як правило, вранці становить понад 70%, крім літнього сезону (менше ніж 50%). У другій половині дня вологість падає до 25% і нижче. Вітер легкий протягом усього року, за винятком кінця літа та початку періоду мусонів. Зміна напрямків відбувається впродовж доби залежно від сезону. Активний рух повітряних мас із північного та південного сходу простежується з червня по вересень.
Господарство
Промисловість
У місті розвинута легка промисловість (виготовлення кашемірових, шовкових, бавовняних тканин та килимових виробів), а також текстильне верстатобудування, фарбово-лакова, целюлозна промисловість, виробництво друкарських станків, витяжних систем, а також суміжні галузі, що обслуговують ткацько-швейну індустрію. Тут розміщено 27 великих і близько 5 тисяч малих підприємств, які виробляють харчові продукти та напої, сигарети, медикаменти, радіо- й телеобладнання, складові машинобудівельного комплексу: мотори, генератори тощо. Серед найбільших підприємств: «Амртісар Савадеші Текстиль» («Аmrtisar Swadeshi Textile») — виробництво тканин і текстилю, «Армтісар Кроун Кепс» («Amritsar Crown Caps») — виготовлення металевих виробів, «Ханна Пейпер Міллз» («Khanna Paper Mills») — виробник паперу тощо.
Сфера послуг
Сфера послуг представлена переважно майстернями з ремонту транспортних засобів, побутової техніки тощо.
Завдяки багатій історично-культурній спадщині місто активно відвідують туристи та паломники.
Тут добре розвинені готельне господарство та сфера туристичного обслуговування: трансфер, поселення, консультування, екскурсії, охорона та супровід, ресторанно-гастрономічне обслуговування, кредитно-валютні операції, медична допомога та багато іншого.
Транспорт і зв’язок
За 11 км на північний захід від населеного пункту розташований міжнародний аеропорт Шрі Гуру Рам Дас Джи, з якого здійснюються рейси до міст Абу-Дабі, Делі, Дубаю, Єревану, Лондону та ін.
Через Амритсар проходить національне шосе №1 «Великий колісний шлях», яке з’єднує міста Делі та Лахор. Місто сполучене розгалуженою залізничною системою з містами Делі, Мумбаї, Калькуттою. Налагоджені щоденні автобусні перевезення до міст Амбали, Делі, Джамми, Чандігарху. Міський транспорт включає авторікші й автобуси.
Амритсар підключений до всіх типів комунікацій. Є телефонний, радіо-, мобільний зв’язок, доступ до Інтернету та ін.
Освіта
Провідні заклади вищої освіти: Індійський інститут менеджменту (заснований 2015); Університет «Гуру Нанак Дев» (заснований 1969), Амритсарський коледж інжинірингу та технологій (заснований 2002); Глобальний інститут менеджменту та нових технологій та Глобальний інститут управління (засновані 2008; структурно пов’язані з Пенджабським технічним університетом), Державний медичний коледж, відомий також як Медичний коледж Гленсі (заснований 1864 у м. Лахорі; в Амритсарі з 1920) та інші.
Культура, мистецтво
Амритсар — релігійний і культурний центр сикхів. У місті розташована святиня сикхів «Золотий храм» 17–19 ст., в якому знаходиться їх священна книга «Аді Грантх». У «Золотому храмі» — Центральний музей сикхів (колекції монет, зброї, зображення святих), а також бібліотека (заснована 1946). Діють також Музей-парк «Раджита Сингха» — палац першого правителя сикхів (заснований 1818; картини, зброя, ювелірні вироби). Індійська академія образотворчого мистецтва Амритсара — одна з найдавніших в країні (заснована 1928), має музей та бібліотеку.
Працюють театри «Пенджаб Наатшала», «Сіфар» та ін., кінотеатри. У квітні відбувається фестиваль «Байсахі» (народні пісні й танці), у січні — лютому фестиваль «Басант Панчамі», який називають також фестивалем повітряних зміїв, у листопаді неподалік міста проводиться традиційний ярмарок Рам Тірат.
Архітектура
Центр міста забудовувався в 17–18 століттях за прикладом унікальної системи міського планування району Катрас м. Дханбад (Індія): будівництво замкнутих кварталів, кожен із яких може стати самостійною оборонною одиницею в разі нападу.
Серед пам’ятників архітектури — храм богині Дурджиан, що за своїм стилем нагадує «Золотий храм»; Хальсанський коледж (заснований 1890), будівля якого є зразком індо-сарацинського архітектурного стилю та ін.
Найвідомішим об’єктом садово-паркового мистецтва є Громадський сад Джалліанвала Бах, закладений на вшанування пам’яті жертв квітневих подій 1919. На території міста розташовані водно-болотні угіддя та пташиний заповідник, сади Рамбах, парк Кайзер Бах та ін.
Спорт
Головною спортивною ареною міста Амритсар є Ганді-Стадіон, побудований 1933 для гри в крикет. У місті функціонують Амадейська та Дашська академії крикету — дві з найбільших академій крикету в Індії. Діє також гольф-клуб.
Література
- Dhanjal B., Bakker de P., Luff J. Amritsar. Harmelen : Corona, 2002. 44 p.
- Punjab District Factbook. Amritsar District / Ed. by Dr. R. K. Thukral. New Delhi : Datanet India Pvt. Ltd., 2017. 260 p.
- District Amritsar, Government of Punjab. The Pilgrimage Center for Sikhs. India. URL: https://amritsar.nic.in.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Торушанко В. Р. Амритсар // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амритсар (дата звернення: 7.05.2024).
Оприлюднено: 02.09.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
