Амхарська мова
Амха́рська мо́ва (амхар. አማርኛ) — мова народу амхара, державна мова Ефіопії. Поширена в Ефіопії, невеликі групи носіїв є в прикордонних із нею районах Еритреї, Сомалі, Судану й Південного Судану. Велика громада носіїв існує також в Ізраїлі (ефіопські євреї, відомі під екзоетнонімом «фалаші»).
Класифікація і поширення
Амхарська мова належить до південної підгрупи ефіосемітської групи семітської мовної сім’ї. Найближчими до амхарської є південноефіопські мови арґобба, гарарі та ін., поширені серед окремих народностей Ефіопії.
Амхарська мова як мова південної підгрупи ефіопських мов споріднена на рівні мовної групи з мовою геез (мертвою давньоефіопською мовою, яка дотепер використовується в богослужінні Ефіопської католицької церкви, Ефіопської православної церкви, Еритрейської православної церкви й Еритрейської католицької церкви та належить до північної підгрупи ефіопських мов). Однак амхарська мова й геез не є взаємно зрозумілими.
Амхарська мова має слабко виражений поділ на діалекти, її територіальні особливості недостатньо описані. В окремих випадках діалектні особливості пояснюються впливом субстрату раніше вимерлих мов (діалектні особливості амхарської мови у представників народу вейто зумовлені впливом мови вейто, вимерлої в 19 ст. внаслідок поширення А. м.).
Попри статус єдиної державної мови в Ефіопії, амхарська мова не є найпоширенішою мовою країни. За кількістю носіїв вона поступається мові оромо (східний діалект), яка належить до кушитських мов.
Кількість носіїв амхарської як рідної мови в Ефіопії становить 21,6 млн осіб (2007, перепис). Кількість носіїв амхарської як другої мови в Ефіопії невідома. Кількість носіїв амхарської як першої мови в Ізраїлі — бл. 40 тис. осіб (2005, оцінка).
Історія
Літературна амхарська мова почала формуватися в 14 ст., коли з’явилися перші записи амхарських фольклорних текстів. Однак ці записи були епізодичними, оскільки основною літературною мовою в Ефіопії до 16–17 ст. залишалася мова геез.
У 17 ст. розпочалися дослідження й кодифікація амхарської мови у європейських країнах. 1698 у м. Франкфурті-на-Майні видано перший амхарсько-латинський словник та першу латиномовну граматику амхарської мови, підготовлені орієнталістом Г. Лудольфом (Німеччина) за участі священика А. Горгоріоса (Ефіопія).
Упродовж 18–19 ст. амхарська мова витіснила геез в офіційному діловодстві. На поч. 19 ст. було здійснено перший переклад Біблії на амхарську мову (переклад Абу Румі).
Характеристика
Амхарська мова має доволі складну фонологічну систему (7 голосних і 28 приголосних фонем). Основні засоби іменного словотвору — флективний (внутрішня флексія), афіксальний та словоскладання. Категорію роду іменників і дієслів представлено двома родами (чоловічий і жіночий), причому суфікс жіночого роду в іменниках може використовуватися для позначення демінутивності (див. Демінутиви). Категорію числа представлено двома числами (однина і множина), категорію особи в дієслів — трьома особами (перша, друга і третя).
Під впливом кушитських мов у амхарській мові сформувався нетиповий для семітських мов синтаксис — сталий порядок слів із розташуванням підмета на початку речення, присудка наприкінці, а другорядних членів речення — між ними. Словниковий склад відзначається численними запозиченнями з кушитських мов.
Писемність на основі ефіопського складового письма, запозиченого з мови геез, із використанням традиційних ефіопських розділових знаків (፡ — знак розмежування слів, ፣ — кома, ። — крапка, ፧ — знак питання, ፨ — знак розмежування абзаців тощо).
Література
- Leslau W. Reference Grammar of Amharic. Wiesbaden: Otto Harrassowitz Verlag, 1995. 1044 p.;
- Hudson G. Amharic and Argobba // The Semitic Languages / Ed. by R. Hetzron. New York, 1997. P. 457-485;
- Demeke G. A. The Origin of Amharic. Trenton: Red Sea Press, 2013. 428 p.;
- Demeke G. A. A Diachronic Grammar of Amharic. Trenton: Red Sea Press, 2017. 350 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гірік С. І. Амхарська мова // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амхарська мова (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.03.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
