Амілопласти
Амілопла́сти (від грец. ἄμυλον — крохмаль і грец. πλαστός — виліплений, утворений) — безбарвні пластиди, у яких синтезується вторинний крохмаль, що зберігається у вигляді простих або складних крохмальних зерен. В амілопластах крохмаль також розщеплюється до моносахаридів, коли рослина потребує енергії. Амілопласти характерні для клітин запасальних тканин кореневищ, бульб, цибулин, коренів, насінин. Амілопласти і хлоропласти здатні до взаємного перетворення (наприклад, позеленіння бульб картоплі на світлі — результат перетворення амілопластів на хлоропласти). Особливим типом амілопластів є статоцити — клітини рослин, що забезпечують геотропізм. Ці клітини містять статоліти — щільні органели, які осідають у нижній частині клітини і внаслідок цього сигналізують про положення рослини щодо дії сили тяжіння. Найглибше вивчено статоцити кореневих чохликів і крохмаленосних піхов стебла.
Література
- Anstis P. J., Northcote D. H. Development of Chloroplasts from Amyloplasts in Potato Tuber Discs // New Phytologist. 1973. Vol. 72 (3). P. 449–463.
- Белякова Г. А. Водоросли и грибы / Белякова Г. А., Дьяков Ю. Т., Тарасов К. Л. Ботаника : в 4 т. Москва, 2006. Т. 1. 320 c.
- Бессонова В. П., Яковлєва-Носарь С. О. Фізіологія рослин. Дніпропетровськ, 2014. 596 c.
Покликання на цю статтю: Амілопласти // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амілопласти (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.07.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів