Аміо, Жак
Аміо́, Жак (фр. Amiot, Jacques; 29.10.1513, м. Мелен, тепер регіон Іль де Франс, Франція — 06.02.1593, м. Осер, тепер регіон Бургундія — Франш-Конте, Франція) — письменник-гуманіст, церковний діяч, перекладач, один із творців сучасної літературної французької мови.
|
Аміо, Жак (Amiot, Jacques) | |
|---|---|
| Народження | 29.10.1513 |
| Місце народження | Мелен |
| Смерть | 06.02.1593 |
| Місце смерті | Осер |
| Alma mater | Колеж кардинала Лемуана |
| Напрями діяльності | переклад |
Життєпис
Походив із родини дрібних торговців.
У 1530–1534 навчався у колежі кардинала Лемуана (м. Париж), де отримав ступінь магістра мистецтв.
1534–1547 викладав в університеті м. Буржа. Завдяки підтримці Маргарити Наваррської 1536 став там керівником кафедри латини і грецької мови. Працював також учителем і вихователем дітей у родинах придворних.
1547–1564 був абатом у монастирі Нотр-Дам де Беллозанн (тепер комуна Бремонтьє-Мерваль, регіон Нормандія).
У 1548 вирушив до Італії, спочатку до Венеції, де працював над перекладами у місцевих бібліотеках, а 1551 — до Риму, де виконував дипломатичну місію.
У 1557 Генріх ІІ призначив його вихователем своїх дітей — герцогів Орлеанського і Анжуйського (майбутніх королів Карла ІХ і Генріха ІІІ).
У 1560 Карл ІХ призначив його Великим роздавачем милостині, у 1570 — єпископом м. Осера. Тут у 1584 заснував колеж (тепер колеж Ж. Аміо).
1578 Генріха ІІІ присвоїв Аміо звання командора ордена Святого Духа (то був рідкісний випадок, коли цього удостоювалася особа недворянського походження).
Перекладацька діяльність
У 1542 король Франциск І доручив Аміо перекласти французькою працю «Порівняльні життєписи» («Βίοι Παράλληλοι») Плутарха. Відтоді він працював над перекладом, якому дав назву «Життя знаменитих людей, греків і римлян, у порівнянні» («Les Vies des hommes illustres, grecs et romains, comparées l’une avec l’autre»; опублікований 1559).
У1547 Аміо переклав грецький роман 3 ст. «Ефіопіка» («Αἰθιοπικά») Геліодора, назвавши його «Ефіопська історія» («L’Histoire aethiopique»).
Повернувшись до Франції після виконання дипломатичної місії, переклав «Сім книг історії Діодора Сицилійського» («Sept Livres des histoires de Diodore sicilien»; 1554).
Надалі також продовжував перекладацьку діяльність: вийшли «Пасторальне кохання Дафніса і Хлої» («Amours pastorales de Daphnis et Chloё») Лонга (1559), «Моральні твори» («Œuvres morales») Плутарха (1572).
Переклади Аміо відіграли суттєву роль у французькій літературі, вплинули на його сучасників, зокрема на М. Монтеня.
Аміо прагнув мовної ясності й чіткості. Мова його перекладів давніх текстів вважається взірцем академічності тогочасної французької мови.
Додатково
У 1860 у м. Мелені на площі перед міською ратушею зведено статую Ж. Аміо. На його честь у місті названо вулицю, ліцей і площу.
Література
- Sturel R. Jacques Amyot. Traducteur des Vies parallèles de Plutarque. Paris : Champion, 1908. 646 p.
- Aulotte R. Amyot et Plutarque : La tradition des moralia au XVIe siècle. Genève : Droz, 1965. 405 p.
- Littérature. Textes et documents. Moyen Age. XVIe siècle. Paris : Nathan, 1991. 511 p. Soisson J.-P. Jacques Amyot. Paris : France-Empire, 2013. 172 р.
- Jacques Amyot (1513-1593) // Archives départementales de Seine-et-Marne. URL: http://archives.seine-et-marne.fr/jacques-amyot-1513-1593
- Jacques Amyot, humaniste du 16ème et créateur du français moderne // Auxerre TV. URL:http://www.auxerretv.com/content/index.php?post/2013/10/07/Jacques-Amyot%2C-humaniste-du-16%C3%A8me-et-cr%C3%A9ateur-du-fran%C3%A7ais-moderne
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Глухова С. В. Аміо, Жак // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аміо, Жак (дата звернення: 7.05.2024).
