Аміреджибі, Чабуа
Аміреджи́бі, Ча́буа [ груз. ამირეჯიბი, ჭაბუა; справжнє ім’я — Мзечабук (груз. მზეჭაბუკ); у чернецтві Давид (груз. დავითი); 18.11.1921, м. Тбілісі, тепер Грузія ― 12.12.2013, м. Тбілісі, тепер Грузія] ― письменник. Писав грузинською мовою.
|
Аміреджибі, Чабуа (ამირეჯიბი, ჭაბუა) | |
|---|---|
| Справжнє ім’я | Мзечабук |
| Народження | 18.11.1921 |
| Місце народження | Тбілісі |
| Смерть | 12.12.2013 |
| Місце смерті | Тбілісі |
| Alma mater | Тбіліський університет |
| Напрями діяльності | література, журналістика |
Життєпис
Народився в сім’ї юриста, що походив із давнього княжого роду. Батько письменника був заарештований та загинув у 1938 під час слідства.
Після закінчення неповної загальноосвітньої школи навчався за спеціальністю «радіозв’язок» в електротехнічному технікумі, який закінчив із відзнакою 1938, отримавши звання військового радіотехніка 3-го рангу. Після цього вступив на юридичний факультет Тбіліського державного університету, а через рік перевівся на філологічний факультет.
23.06.1941 був мобілізований до армії. Служив радіотелеграфістом 203-ї частини Військово-повітряних сил Закавказьких ВПС, головою 26-ї радіостанції аеродрому в м. Грозному. Однак через відомості про репресованих батьків Аміреджибі було звільнено з військової служби. Повернувся до м. Тбілісі, відновив навчання в університеті.
Як учасника студентської політичної групи «Білий Ґеоргі» в 1944 Аміреджибі було засуджено до 25 років позбавлення волі за звинуваченням у підготовці збройного повстання. Відбував покарання в таборах у містах Норильську, Караганді, у Мордовії, на Колимі, у Східному Сибіру та на Далекому Сході. Тричі тікав. Брав активну участь у повстаннях ув’язнених. Звільнений 1959.
Від 1960 займався літературною діяльністю.
З 1965 ― член Спілки письменників і кінематографістів Грузії.
Засновник і директор Рекламно-інформаційного бюро громадського сектору Грузії (1969–1972). Засновник спільного грузинсько-американського підприємства «АмГрузФільм» (1970–1974); засновник альманаха «Кіно» (1970–1974); директор Другого союзу грузинської кіностудії (1972–1976); режисер кіностудії «Мематьян» (1983–1989). Член парламенту Грузії (1992–1995); голова Грузинського оборонного фонду (1992–1995). Один із засновників і голова Опікунської ради Асоціації захисту духовних цінностей Грузії «Іверія» та газети «Нова Іверія» (1999).
У жовтні 2010 Аміреджибі отримав благословення від патріарха Грузинської православної церкви Іллі ІІ на постриг у чернецтво: тяжко хворому письменникові було дозволено як виняток перебувати вдома, а не в монастирі.
Творчість
Літературну діяльність почав після звільнення з ув’язнення в 1960 оповіданням «Чому я не намагався» («რატომ არ დამაცადე»). Автор творів малої жанрової форми: збірників новел та оповідань «Мій дядько шкарбунник» («ჩემი მეჯღანე ბიძა», 1963), «Сповідь вола» («ხარის აღსარება», 1964), «Георгій Бурдулі» («გიორგი ბურდული», 1965).
Творчу долю письменника визначили романи, особливо «Дата Туташхіа» («დათა თუთაშხია», 1973−1975; авторський переклад російською мовою — 1976). Прізвище головного героя твору ― це ім’я героя Туташхі з грузинської міфології, саме тому літературознавці схильні тлумачити стиль Аміреджибі як магічний реалізм. Дата ― класичний образ бунтаря, борця з несправедливістю, який прагнув змінити світ, а йому випало на долю йти через розчарування до самопожертви. Неповторний колорит тексту відтворює істинний зміст історичного життя Грузії напередодні великих національно-визвольних рухів початку 20 ст. За романом «Дата Туташхіа» знятий фільм «Береги» (автор сценарію сам письменник; 1977, Державна премія, 1981).
У романі з філософським підтекстом «Ґора Мборґалі» («გორა მბორგალი», 1995; авторський переклад російською мовою, 1996) герой твору Іагор Карґоретелі на прізвисько Ґора Мборґалі певним чином відтворює долю самого автора: шість разів утікає з таборів, мандрує теренами імперії, прагне збагнути своє єство, сутність світу й суспільства. Саме в цьому романі чітко впізнавана біографія Аміреджибі. Внутрішню драму героя роману, що вповні спізнав сталінський терор, тортури ГУЛАГу, ідеологічні кампанії повоєнного часу, подано в контексті тогочасної російської історії, яку вперше в грузинській літературі майстерно й реалістично переповів Аміреджибі.
У романі «Георгій Осяйний» («გიორგი ბრწყინვალე», 2005) автор порушує традиційну для грузинської літератури тему історії середньовічної Грузії, яку відтворив у своїх романах і К. Гамсахурдіа.
Творчість Аміреджибі ще не одержала в грузинському літературознавстві повноцінного висвітлення.
Аміреджибі працював також у журналістиці, був головним редактором заснованої ним же газети «Оновлена Грузія», одним із засновників грузинського Пен-центру та його почесний головою.
Нагороди і визнання
Лауреат Державної премії СРСР за сценарій телесеріалу «Береги» (за романом «Дата Туташхіа»; 1981); Державної премії Грузії ім. Шота Руставелі за роман «Дата Туташхіа» (1982). Номінований на Нобелівську премію (1996, 1999), але не отримав її.
Нагороджений орденом Честі (1995), Орденом Вахтанга Ґоргасала першого й другого ступеня, орденом святого Ґеорґі (Георгія) Грузинської Православної Церкви (2009).
Ім’ям Аміреджибі названо вулицю в м. Тбілісі та грузинський танкер, сконструйований 2004 в Південній Кореї.
Твори
- გზა. თბილისი : საბჭოთა მწერალი, 1962. 148 p.
- გორა მბორგალი. თბილისი : საქინფორმკინო, 1995. 660 p.
- გიორგი ბრწყინვალე. თბილისი : ჭაბუა, 2008. 236 p.
- დათა თუთაშხია. თბილისი : ჭაბუა, 2011. 614 p.
- Р о с. п е р е к л. — Дата Туташхия. Тбилиси : Мерани, 1987. 736 с.
- У к р. п е р е к л. — Дата Туташхіа. Харків : Фоліо, 2018. 744 с.
Література
- Тварадзе Р. Бентежний дух Дати Туташхіа. // Дата Туташхія / Пер. з груз. О. Василенко. Київ : Днiпро, 1984. 644 с.
- Базовые ценности modernity. Религия в XXI веке: схождение параллелей. Участники «круглого стола»: Чабуа Амирэджиби, Юрий Андрухович, Сухбат #Афлатуни, Тиркиш Джумагельдыев, Юрий Мамлеев, Валерий Подорога, Олжас Сулейменов, Вика Чембарцева // Дружба Народов. 2012. № 4. С. 225−235.
- Бойко С. С. «Лагерная проза» как этап формирования литературы нового типа // Новый филологический вестник. 2015. № 3 (34). С. 65−81.
- Амирэджиби Чабуа Ираклиевич. Биография // ПомниПро. URL: http://pomnipro.ru/memorypage44387/biography
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Халимоненко Г. І. Аміреджибі, Чабуа // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аміреджибі, Чабуа (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.09.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
