Амірян, Седа Григорівна

Аміря́н, Се́да Григо́рівна (вірм. Սեդա Գրիգորի Ամիրյան; 03.12.1926, м. Диліжан, тепер Вірменія ― 18.04.1993, м. Марсель, регіон Прованс — Альпи — Лазуровий берег — Франція) — літературознавець, кандидат філологічних наук (з 1963), заслужений працівник культури України (з 1987).

Амірян, Седа Григорівна

(Սեդա Գրիգորի Ամիրյան)

Народження 03.12.1926
Місце народження Диліжан
Смерть 18.04.1993
Місце смерті Марсель
Alma mater Єреванський державний університет
Напрями діяльності літературознавство


Відзнаки

Почесні звання Заслужений працівник культури України (1987)

Життєпис

Закінчила 1951 Єреванський університет (тепер Єреванський державний університет).

З 1960 працювала в Інституті літератури ім. М. Абегяна АН Вірменії, викладала в Єреванському університеті. Задля прочитання творів українських письменників мовою оригіналу вивчила українську. Працювала в архівах міст Києва, Сімферополя, Феодосії, Ялти.

Діяльність

Досліджувала взаємозв’язки вірменської літератури з літературами народів СРСР.

Автор монографії «Вірмено-українські літературні зв’язки» (1972), що вміщує розділи «Т. Шевченко і Вірменія», «Вірменська поезія в перекладах П. Грабовського», «П. Тичина і вірменська література» та «Вірменська поезія в перекладі та оцінці М. Рильського». Простежила зміну літературних контактів між Вірменією та Україною від 13 ст., спираючись на матеріали «Києво-печерського патерика», «Житіє святих Бориса і Гліба» та ін.). Від 1964 матеріали монографії Амірян публікували окремими статтями журнали та збірники.

Уклала книги «Вірмено-українські літературні зв’язки. Бібліографія» (1975), «Пам’ятки дружби» (1978), де вміщено бібліографію творів, перекладених із української вірменською мовою та з вірменської українською, а також збірку «Здрастуй, Україно» (1976), куди ввійшли статті вірменських письменників про Україну та українську літературу.

Автор численних статей у періодичних виданнях Вірменії та України.

Твори

  • Вірменсько-українські літературні зв’язки на сучасному етапі // Радянське літературознавство. 1972. № 8. С. 3–12.
  • Армяно-украинские литературные связи. Ереван : Академия наук Армянской ССР, 1976. 370 с.
  • «Заповіт» Шевченка у Вірменії // Збірник праць наукової шевченківської конференції (21; 1976; Київ). Київ : Наукова думка, 1976. С. 241–248.
  • Здравствуй, Украина! / Отв. ред. Г. А. Татосян. Ереван : Советакан грох, 1977. 310 с.
  • Памятники дружбы. Ереван : Советакан грох, 1978. 78 с.
  • Армянские знакомства Тараса Шевченка // Историко–филологичсекий журнал. 1984. № 2. С. 123–131.

Література

  1. Шевченківський словник : у 2 т. Київ : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1976. Т. 1. 416 с.
  2. Задорожна Л. Вірменський шевченкознавець Седа Амірян // ХХХ наукова шевченківська конференція (27–30 квітня 1993 р.). Тези і матеріали. Донецьк : [б. в.], 1993. С. 181–183.
  3. Месропян А. Переклади з української мови вірменською мовоюз 1991 до 2012 // Book Platform. 2013. URL: http://www.bookplatform.org/images/activities/495/ukrainiantoarmeniantranslationsstudy.pdf

Автор ВУЕ

Л. М. Задорожна

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Задорожна Л. М. Амірян, Седа Григорівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амірян, Седа Григорівна (дата звернення: 7.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
04.02.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶