Амітоз

Аміто́з (від а… — заперечний префікс і мітоз) — один з типів поділу клітини.

Амітоз, або прямий поділ, відбувається в один етап без попередньої спіралізації хромосом й утворення веретена поділу. Внаслідок подвоєння хромосом утворюються ядра дочірніх клітин. Дроблення ядра на декілька частин без поділу цитоплазми під час амітозу призводить до утворення багатоядерних клітин. Характерними особливостями амітозу є поділ ядра без розчинення оболонки, відсутність змін структури органел та нерівномірний розподіл генетичної інформації (ДНК). Вважається, що за допомогою амітозу діляться макронуклеуси інфузорій (тоді як мікронуклеус, хоча і ділиться за допомогою веретена поділу, однак при цьому ядерна оболонка не розчиняється, тому такий поділ ядра вважають однією з форм мітозу). Раніше амітоз вважали патологічним процесом, що властивий патологічним клітинам, і спричинений дією різноманітних стресових чинників, наприклад, різке зниження температури або рентгенівського випромінювання. Зараз доведено, що амітоз спостерігається також і в молодих клітинах, а також спеціалізованих тканинах із високою активністю метаболічних процесів. За фізіологічним значенням виділяють 3 види амітозу: генеративний (дочірні клітини, утворені внаслідок амітозу здатні до мітозу і нормального функціонування), реактивний (зумовлений впливом на організм зовнішніх несприятливих чинників), дегенеративний (пов’язаний із загибеллю клітини). Еукаріотичні клітини, що виникли внаслідок амітозу, нежиттєздатні. У бактерій також відбуваються явища, схожі на амітоз, однак це є нормою для істот, чиї клітини не мають ані ядра, ні хромосом, ні центріолей (відповідно, в них не утворюється веретено поділу). Нитки ДНК у бактерій розходяться до новоутворених клітин просто — завдяки тому, що вони прикріплені до мембран, які тягнуть їх за собою.

Література

  1. Билич Г. Л., Катинас Г. С., Назарова Л. В. Цитология. 2-е изд., испр. и доп. Санкт-Петербург, 1999. 112 с.
  2. Ченцов Ю. С. Введение в клеточную биологию. Москва, 2004. 492 с.
  3. Тузова Р. В., Ковалев Н. А. Молекулярно-генетические механизмы эволюции органического мира. Генетическая и клеточная инженерия. Минск, 2010. 395 с.
  4. McMillan D., Harris R. An Atlas of Comparative Vertebrate Histology. London, 2018. 620 p.

Автор ВУЕ

Я. О. Межжеріна


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Межжеріна Я. О. Амітоз // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амітоз (дата звернення: 7.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
16.07.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶