Анадромні риби

Анадромні риби. Осетер руський (Acipenser gueldenstaedtii)

Анадро́мні ри́би (від ана… та грец. δρόμος — біг) — група прохідних риб, що нагулюються в морських водоймах, а нерестяться в прісноводних (річках, озерах). Для цього здійснюють нерестові міграції з моря в річкові системи на сотні й тисячі кілометрів. Справжні анадромні риби поширені лише в Північній півкулі, північніше за тропік Рака.

Характеристика

За походженням їх поділяють на дві групи:

  • первинно прісноводні (види, що виникли в прісній воді, однак згодом змогли опанувати морський простір, де нагулюються протягом дорослого періоду життя);
  • вторинно прісноводні (анадромні риби за своїм походження є морськими, що почали нереститися спочатку в солонуватих водах лиманів, а згодом — безпосередньо в річкових системах).

В анадромних риб ікра розвивається винятково в прісній воді. У деяких (наприклад, осетрових) личинки й мальки розвиваються в прісній воді, а до моря потрапляє вже підросла цьогорічна молодь. В інших анадромних риб (лососевих, пузанкових) личинки або мальки пасивно скочуються за течією до лиманів або передрічкових ділянок морів та океанів з опрісненою водою.

Типові представники

Типовими представниками анадромних риб є види родини осетрових, лососевих та пузанкових (Alossinae). Серед представників інших родин слід зазначити групу близькоспоріднених далекосхідних видів, які раніше розглядали як один — краснопірка-угай крупнолускова (Tribolodon hakonensis). Це єдиний виняток у родини коропових, коли дорослі особини здатні нагулюватися в справжній морській воді.

Поширення і промисел в Україні

У межах України представлені всі 3 родини анадромних риб. Серед прохідних осетрових в Україні залишилося 3 зникаючі види: осетер руський (Acipenser gueldenstaedtii), севрюга звичайна та білуга — усі занесено до Червоної книги України. Серед лососевих трапляється прохідна форма форелі струмкової, яку зазвичай називають чорноморським лососем, надаючи їй ранг підвиду (Salmo trutta labrax), а пузанкові представлені оселедцем чорноморсько-азовським (Alosa immaculata). Цей вид у водах України досі не втратив промислового значення. Його добувають у пониззях річок Дунаю, Дністра, Дніпра та Керченській протоці, проте навіть за найоптимістичнішими оцінками, запаси цього виду становлять 3–10 % від рівня 1930-х.

Джерела

Література

  1. Никольский Г. В. Экология рыб. 3-е изд., доп. Москва : Высшая школа, 1974. 367 с.
  2. Межжерин C. В. Животные ресурсы Украины в свете стратегии устойчивого развития. Киев : Логос, 2008. 282 с.
  3. Межжерин С. В., Федоренко Л. В., Верлатый Д. Б. Дифференциация и аллозимная изменчивость пузанковых сельдей рода Alosa (Clupeiformes, Alosiinae) Азово-Черноморского бассейна // Цитология и генетика. 2009. Т. 43. № 2. С. 54–60.
  4. Царик Й. В., Хамар І. С., Дикий І. В. та ін. Зоологія хордових. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2013. 356 с.
  5. Вахрин С. И. Хроника неоконченной войны. Дрифтерному промислу — НЕТ! Петропавловск-Камчатский : Камчатпресс, 2014. 192 с.

Автор ВУЕ

Д. С. Луценко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Луценко Д. С. Анадромні риби // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анадромні риби (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
12.03.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶